Дикий російський мікс: як Путін змішав православний неосталінізм та імперський реваншизм
На відміну від радянської держави, путінська Росія обходиться зовсім без державної ідеології, зазначає блогер Олександр Сурков. Це дозволяє Кремлю спокійно продавати своєму народу будь-яку брехню і, якщо знадобиться, виправдає навіть втрату Москви.
Трохи загальних міркувань щодо ворога та його ідеологічної специфіки.
Сила путінської Росії саме в тому, що у неї нема державної ідеології. Той дикий мікс з православного неосталінізму та імперського реваншизму який вони використовують в пропаганді — це не система світогляду та моральний базис, а ширма, за якою Кремль ховає авторитаризм, державну олігархократію та керовану корупцію.
Це не релігія і не система поглядів, а якесь конформістський забобон на кшталт того, як перекачані пропагандою радянські люди все розуміли, що відбувається в країні, але десь у глибині своїх інфантильних душ вірили "в комунізм" — хто жив у 70-80-ті, той знає, про що я.
Тому вони так легко прощають своєму суспільству поразки.
Київ за тиждень? — Якщо ні, то це не спротив всього українського народу, а наш "жест добрай волі".
Харківщина? — запланований відхід на нові на позиції.
Херсон? — Шойгу по телевізору пафосно дає команду Суровікіну, і війська виводяться з території, яку місяць тому оголосили часткою РФ. Жодних проблем.
Бунт Пригожина? — так, щось було, але не пам'ятаємо.
Вторгнення до Курщини — не факт заходу на "священні землі", а невеличкі бої в "приграніччі".
Втрата баз в Сирії? — та жодних проблем.
Вони привчили свій піпл хавати будь-яке лайно з лопати, аби лиш ту лопату тримав у руці їхній цар.
Вони й втрату Москви, я певен, спокійно приймуть як щось таке, що "йде за планом".
Феномен цього неоросійського ф****зму ще буде вивчений досконало, але зараз ми повинні його аналізувати, щоб розуміти, "де у них кнопка" і що їм тре впарити, щоб від обожнювання та німої покори вони перемкнулися на ненависть і агресію до царя та бояр.
Бо цю війну, хоча й руками військових, виграють фінансисти та медійники.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.
Важливо