Мир на 5 років — чи на 30? Що дасть Україні та людству друге президентство Трампа

Для розуміння.

Мирний план Трампа — це механізм заморозки війни на період його каденції, тобто на найближчі чотири роки.

Нічого фундаментального підписати з РФ він не зможе, оскільки протиріччя занадто глибокі.

У межах моєї моделі "тритактної війни", розморожування та третій такт війни може початися через 5 років.

Саме ризиком третього такту війни пояснюється небажання Польщі посилати в Україну своїх миротворців на лінію розмежування.

Тут буде наступний принцип — що далі географічно країна ЄС від РФ, то більше у неї буде "бажання" відправити свої війська і навпаки. Бо розміщення військ на лінії розмежування — це ризик прямого залучення у війну, а географічна близькість до конфлікту може поставити під удар території таких "ближніх" країн.

Третій такт війни залежить від низки зовнішніх і внутрішніх чинників.

Внутрішній чинник — це знаходження точки геополітичного балансу, української "євразійської широти", тобто рівновага на векторі ЄС — Закавказзя — Центральна Азія — Індія — Китай. Геополітична пластичність, м'якість і рухливість у цивілізаційному лінку між Європою та Азією.

Подолати руйнівну коливальну динаміку і знайти внутрішню стійкість.

Природно, зростання економіки та потенціалу сектора оборони, щоб нова війна стала неможливою через вбудовування України в геополітичні ланцюжки Глобального світу та її здатності завдати агресору неприпустимого рівня втрат.

Парадоксально, але стратегія ЄС у частині євразійського вектора багато в чому визначатиметься ситуацією в Україні та позицією України. А на базі цієї стратегії формуватиметься і стратегія ЄС щодо самої України: буфер з амортизації зовнішніх ризиків або цінний союзник у межах "української євразійської широти". Ось така взаємна діалектика.

До зовнішніх чинників варто віднести ймовірність геополітичного альянсу РФ і Китаю. Якщо він відбудеться, це різко збільшує ймовірність двох глобальних воєн: в Індо-Тихоокеанському регіоні та в Європі.

Але ймовірність цього альянсу зовсім не стовідсоткова. Вона, зокрема, безпосередньо залежить від політики США щодо РФ і Китаю. Простими словами, чи знайде Америка новий рецепт геополітики Кіссінджера і чи зможе сформувати геополітичний трикутник РФ — Китай — США "під себе", як це вже відбувалося в 70-80-х роках минулого століття.

Тобто саме зараз формується або ключовий екзистенційний ризик існування Західної цивілізації 21 століття, або трек безпечного майбутнього на найближчі 30 років.

У першому випадку балто-чорноморська дуга стане в прямому сенсі "кривавими землями", у другому — зануриться на 30 років у геополітичний сон.

Зараз триває і ключова боротьба за базовий євразійський вектор міжцивілізаційного руху товарів, послуг, інвестицій і технологій. Він пройде або південніше Чорного моря, або північніше. Цим пояснюється і розвиток геополітичної ситуації на Близькому Сході та в Україні.

Найважливіший для нас фактор — це здатність українських політичних еліт сформувати РЕАЛІСТИЧНУ модель розвитку країни, а не чергове фентезі для утримання влади та мрій народу про "світле майбутнє", яке в режимі очікування, очевидно, не настає.

Ну і "мир імені Трампа" навіть на 5 років — це такий геополітичний товар, який потрібно "брати".

У будь-якому разі, у форматі миру ми опинимося в кращій точці та кращому стані 2030 року, ніж у форматі війни.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо

Мирний план від Трампа: заплатити всім, щоб не воювали