Небезпечний "мир за три дні". Чи буде Трамп наполягати на передчасних перемовинах України з Путіним

Трамп збавляє "мирну" зухвалість: тестує нову тактику спілкування з Путіним

Ще пів року тому лідер республіканців намагався здивувати бункерного своєю агресивною самовпевненістю, однак сьогодні взяв на озброєння пухнастий оптимізм: замість "я йому скажу [припинити війну]…", "якщо він не послухає, то [дам Україні безлімітно зброї]…" сьогодні артикулюється невпевненість, — "все залежить від Путіна". Та це не означає, що Америка стала слабшою, просто наступний президент визначається з пріоритетами.

Днями Трамп намагався вкотре відповісти на запитання про стратегію припинення бойових дій в Україні. Його позиція виглядала доволі пасивною: "Ну… є лише одна стратегія, і вона залежить від Путіна…". Далі — сподівання, що кремлівському диктаторові теж набридло все місиво війни: "Я не можу уявити, що він в захваті від того, як все відбулося, для нього це також минуло не дуже добре".

47-й президент США намагається показати, що контролює ситуацію "угоди століття" — досягнення миру в Україні. Мовляв, збирається зустрітися з Путіним "дуже швидко" після вступу на посаду, і канал спілкування з російським диктатором працює по повній, наче "Північний потік" до підриву невідомими робінгудами. Майк Волтц, конгресмен і майбутній радник з нацбезпеки, уточнив, що зустріч президентів очікується найближчими днями чи тижнями, підготовка триває "повним ходом".

Але… Кремль на такі дипломатичні загравання Мар-а-Лаго (де розташована резиденція Трампа) крутить носом. Мовляв, ніякої предметної підготовки до зустрічі не ведеться, передумов для таких перемовин немає, до 20-го (дня інавгурації) говорити про щось передчасно. У перекладі з кремлівської людською це означає одне: поспішати московити будуть повільно і збираються виставити Трампу великий чек за його бажання поспіхом замирити РФ та Україну.

Тоді як "47-й" навпаки, — поспішає, бо намагається перекроїти світ (принаймні робить такі заявки), прагнучи покарати Китай за всі його економічні гріхи та форматнути карту політичних настроїв Європи. А незавершена війна в Україні його звʼязує по руках та ногах. Проте "швидкої угоди" не виходить.

Тим часом не тільки Україна, але й Старий Світ задоволено протирає руки. Трамп — з огляду на все — не примушуватиме Київ до передчасних перемовин з РФ, — твердить Bloomberg у статті "В Європі зростає оптимізм, що Трамп не кине Україну на поталу".

В статті йдеться як про настрої команди майбутнього президента, так і про його особисті запобіжники: "47" ризикує зазнати приниження, аналогічне тому, яке пережив Байден (відповідно — 46-й президент) під час хаотичного відходу з Афганістану; по-друге, якщо Росія здобуде перемогу в Україні, то це мотивуватиме Китай до агресивніших дій.

Складається враження, що, підбираючись до Путіна на плюшевих лапах, Трамп тим часом намагається реалізовувати альтернативний сценарій. Наприклад, він дуже виразно НЕ РЕАГУЄ на те, що команда Байдена під "дембель" обплітає санкціями тіньовий танкерний флот РФ, завдяки якому Кремль обходив, точніше — обпливав — усі попередні спроби перешкодити експорту російської нафти. Танкерні санкції вважаються чи не найболючішими за весь час повномасштабки.

Це не остання метаморфоза в політичній стратегії Трампа, і не варто мати ілюзій щодо його взаємин з Путіним. Просто варто знати, що зараз він перебуває саме на негативному рівні взаємин з Кремлем, а далі розвидниться вже після 20-го січня, дня інавгурації.

Не варто забувати, що всі ми хотіли б завершення війни, але "мир за три дні" може виявитися небезпечним.

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо

Трамп — не великий і не жахливий: чому ніякого світового перевороту з новим президентом США не станеться