Справа навіть не в Булгакові: що виявилося найважливішим у дискусії про пам'ятник письменнику
Суперечки навколо пам'ятника Булгакову в Києві спалахнули з новою силою — прихильники різних точок зору знову зійшлися не на жарт. Ось одна з позицій — її захищає політик Олексій Кучеренко, який переконаний: ніхто у вільній Україні не має права нав'язувати свою думку всій країні, навіть якщо він — чистий етнічний українець.
Якщо відверто — в ситуації з "памʼятником Булгакову" та подальшій "дискусії" навколо цього для мене головне не памʼятник і не Булгаков.
Головне, щоби в Україні жодному громадянину країни не могло навіть в страшному сні наснитися, що він має якесь виключне право менторським тоном та директивно навʼязувати свої думки та свої оцінки будь-якому іншому громадянину України.
Навіть якщо він напише в себе на авторці що він "українець, етнічний, чистокровний" та ще й з самого Львову, як це намагався зробити в "дискусії" зі мною один громадянин.
Навіть в голову не пускайте до себе таку єресь, панове!
Навіть якщо вам здається, що ваші думки "суперрозумні" та "гіперпатріотичні"!
Бо практика показує що зазвичай це далеко не так і вони дуже часто є дуже шкідливими та руйнівними для країни.
Україна — це наша спільна країна, ми всі Українці!
Тут будуть діяти закони та процедури, які діють в цивілізованому світі.
Інша справа, що в період війни закони воєнного часу можуть бути більш жорсткими, і це, на жаль, нормально.
Просто викиньте з голови свою умовну "ексклюзивність" та "директивність" — просто спокійно пояснюйте свої глибинні думки та відстоюйте їх в спокійній дискусії. Якщо є час та натхнення звісно.
А якщо нема — то і не відстоюйте.
І все буде добре!
Всім гарного дня!
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.
Важливо