Світові війни виростають із дрібних: як політики без плану, але з культом, розпочинають глобальні конфлікти
Світові війни починаються однаково: лідери переоцінюють себе, недооцінюють наслідки і починають війни без чіткого плану, як це зробив Путін. Політики повинні зустрічатися й спілкуватися, шукати шляхи до зближення, а не до віддалення — але насправді, зазначає економіст Тимофій Мілованов, вони роблять усе навпаки, не розуміючи, що світові війни виростають із дрібних…
Світові війни починаються однаково: лідери переоцінюють себе, недооцінюють наслідки і починають війни без чіткого плану (як Путін).
Щоб це зупинити, лідери мають спілкуватись між собою, співпрацювати і не боятись виглядати слабкими. Навіть маленька війна може перерости у світовий конфлікт, The Economist.
У 1914 кайзер Вільгельм ІІ почав війну без плану і недооцінив наслідки. Це закінчилось світовою війною. Путін розраховував на 2–3 дні, але отримав роки війни і мільйонні втрати. Трамп очікував легку війну з Іраном — натомість отримав удар по глобальній економіці.
У Німеччині перед Першою світовою націоналізм поєднував віру в державу і культ армії. Сьогодні так діють Росія і Китай. Великі держави знову дивляться одна на одну як на загрозу.
Раніше Британія і Франція боялись Німеччини. Тепер США і Китай підозрюють одне одного у спробі задушити економічний розвиток.
Рішення ухвалюють конкретні люди і їхні особисті історії мають значення. Путін під час ковідної ізоляції писав тексти про "історичне право" Росії на Україну і виправдовував війну через історію IX століття.
Сі Цзіньпінь у підлітковому віці пережив публічні побиття і приниження під час Культурної революції — тепер він говорить про "століття приниження", яке треба реваншувати.
Трамп ще у 38 років казав, що може очолити ядерні переговори США і СРСР, бо "достатньо півтори години, щоб розібратися у ракетах".
Технології скорочують час на ухвалення рішень. У 1914 залізниці змусили країни поспішати з мобілізацією. Сьогодні ядерна зброя і ШІ можуть скоротити цей час з тижнів до хвилин.
Ще одна проблема: персоналізація влади. Путін, Сі, Трамп, Кім Чен Ин будують культ себе і бояться виглядати слабкими більше, ніж бояться наслідків війни. А корупція тільки підштовхує до конфліктів.
Лідери мають спілкуватись між собою, зустрічатись і співпрацювати там, де можуть. Китай, наприклад, просто ігнорує дзвінки Пентагону.
Лідери мають вміти стримувати супротивника, вигравати час і не допускати ескалації. Але навіть зараз військові в Китаї вивчають війну в Україні не щоб уникнути її, а щоб виграти наступну.
Як показав 1914 рік: навіть маленька війна може швидко стати великою.
Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.
Важливо