Наступний після Трампа: як Марко Рубіо стає фаворитом майбутніх виборів президента США
Якби вибори президента США відбулися зараз, кандидатом від Республіканської партії точно став би Марко Рубіо, запевняє політична консультантка Сара Лонгвелл у колонці для The Atlantic. Про це свідчать проведені нею фокус-групи, на яких люди оцінили Венса як нещирого, що розчаровує, а Рубіо, навпаки, — симпатичного і такого, що викликає довіру...
За наявними даними, президент Трамп полюбляє опитувати своїх помічників про те, хто має стати його наступником: Джей Ді Венс чи Марко Рубіо. Якби Трамп поставив те саме запитання своїм виборцям, він отримав би принаймні, судячи з мого нещодавнього досвіду, досить однозначну відповідь.
Я проводжу щотижневі фокус-групи, і модератори регулярно запитують виборців Трампа, кого б вони хотіли бачити наступником глави партії 2028 року і в наступні роки. У відповідь ми все частіше чуємо про дивну нову повагу до Рубіо. Хоча Венс може здатися більш природним спадкоємцем руху MAGA, багато виборців Трампа бачать у Рубіо стабілізаційну силу, яка справляє набагато краще враження, ніж багато його колег в адміністрації, включно з віцепрезидентом.
"Марко Рубіо, на мою думку, просто дивовижний хлопець", — сказав Кен, виборець із Джорджії, який голосував за Байдена 2020 року і за Трампа 2024-го. "Якщо і залишився хтось, кого ми бачимо по телевізору або на каналі C-SPAN, хто дійсно щирий, — це Марко Рубіо", — сказав він. Кен назвав Рубіо "сімейною людиною і водночас принциповим політиком" і додав: "Він також виступає за те, щоб ставити Америку на перше місце, з чим я згоден".
Під час недавнього опитування групи єврейських виборців-республіканців Борис із Техасу назвав Рубіо "справжнім державним діячем, на мою думку". Стів із Флориди сказав: "Марко Рубіо, мій колишній сенатор, чудово справляється з обов'язками держсекретаря. Він стане і чудовим президентом". А Андреа з Джорджії зазначила: "Марко Рубіо просто на висоті у сфері міжнародної політики".
Я не очікувала такого, враховуючи те, що протягом багатьох років я прислухалася до республіканських виборців, які, як правило, з огидою ставляться до політиків дотрампівської епохи. Рубіо був головною рушійною силою в Республіканській партії, що стояла за останньою серйозною спробою провести комплексну імміграційну реформу в 2013 році. Він виступав уособленням нової хвилі поміркованого, оптимістичного консерватизму, який мав успадкувати партію після поразки Мітта Ромні у 2012 році. Він був стійким захисником НАТО і ролі Америки як сили, що забезпечує глобальну стабільність. Його передвиборче гасло 2016 року звучало так: "Нове американське століття". (Зізнаюся, він був моїм фаворитом протягом більшої частини республіканських праймеріз того року).
Усе це викликає відторгнення у сьогоднішньої республіканської електоральної бази, і будь-хто, хто стежив за американською політикою останнього десятиліття, міг би припустити, що політичні амбіції Рубіо були приречені на провал від самого початку. Венс, який останні кілька років займався тим, що переосмислював себе як ізоляціоніста і націоналіста, який проповідує гасло "Америка насамперед", здається більш співзвучним нинішньому вигляду Республіканської партії. Але це не те, що я чую в групах.
Важливо
Перша думка, яка спадає на думку шанувальникам Рубіо, звучить приблизно так: раз у нього стільки різних посад, значить, він, мабуть, компетентний. Наразі Рубіо обіймає посади державного секретаря і радника з національної безпеки, а донедавна він виконував обов'язки адміністратора Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) і архіваріуса США. Виборці бачать меми, в яких Рубіо висміюють за таку сміховинну кількість важливих титулів, але думають, що він, мабуть, робить щось правильно.
"Зараз він виконує одразу кілька функцій", — сказав Дейв, житель Західної Вірджинії, який двічі голосував за Трампа. "Я вважаю, що він добре справляється зі своїми обов'язками. Мені здається, він добре виступає". Він продовжив: "Я б вважав за краще, щоб він залишився на одній із посад у Держдепартаменті. А якщо Трамп призначить його новим аятолою або кимось на кшталт цього, то, можливо, він впорається і з цим".
Ще одна причина, з якої виборці, схоже, симпатизують Рубіо: вони бачать у ньому "найдорослішого в компанії". Це цілком зрозуміло. Виглядати розумною і тверезомислячою людиною відносно легко, коли тебе оточують такі особистості, як Піт Гегсет, Каш Патель і Роберт Ф. Кеннеді-молодший. Навіть сам Трамп — з його незв'язною промовою і незв'язною маячнею — порівняно з ним змушує своїх підлеглих здаватися такими, що більше заслуговують на довіру. Усе це грає на руку Рубіо.
"Марко Рубіо, якщо подивитися на всіх, хто оточує Трампа, і особливо в тому, що стосується оборони та міжнародної політики, — він видається найнормальнішим", — сказав Адам, житель Каліфорнії, який двічі голосував за Трампа.
"Він здається більш людяним, ніж багато інших кандидатів", — сказала Латіфа з Техасу, яка голосувала за Байдена 2020 року і за Трампа 2024-го.
Венс, навпаки, піддається дедалі різкішій критиці з боку тих виборців, які за нього голосували. Вони звернули увагу на те, що у віцепрезидента був невдалий місяць: він посварився з татом, його освистали на заході Turning Point USA, а також він брав участь у передвиборчій кампанії Віктора Орбана всього за кілька днів до його історичної поразки.
А ще є війна в Ірані. Під час передвиборчої кампанії Венс позиціонував себе як головного проповідника ізоляціонізму під гаслом "Америка насамперед". Але він щосили намагався уникнути критики цього конфлікту. Ба більше, Трамп призначив його керівником мирних переговорів, які провалилися менш ніж за добу, поки президент відвідував бій UFC разом із Рубіо.
Нещирість для сучасних виборців рівносильна смертному вироку, і майбутні перспективи Венса, схоже, тьмяніють, оскільки американці спостерігають, як він змінює свою позицію в режимі реального часу.
"Мені дуже сподобалася його біографія. Я прочитав книжку "Елегія про селюка", і вона мені сподобалася", — сказав Ендрю, виборець із Пенсильванії, який голосував за Байдена 2020 року і за Трампа 2024 року. "Але відтоді як він зайнявся політикою, у мене немає чіткого уявлення про те, за що він особисто виступає".
Важливо
Адам, житель Каліфорнії, який двічі голосував за Трампа, розповів нам 2 квітня, що Венс у період написання книжки "Елегія про селюка" "здавався цікавою особистістю". Але, за словами Адама, "я думаю, що колодязь уже отруєний. Думаю, що він у певному сенсі продав свою душу і перейняв ту саму роз'єднувальну, зневажливу позицію, що і його бос, щоб завоювати прихильність і зміцнити своє становище. Тож, на жаль, він показав ту частину себе, від якої вже немає шляху назад".
Рубіо теж пішов на компроміс зі своїми принципами і перетворився на відданого послідовника Трампа. Але в той час як Венс зазнає невдачі, Рубіо позиціонує себе як безжального виконавця волі Трампа — насамперед завдяки своїй участі в успішній операції по захопленню Ніколаса Мадуро у Венесуелі. Рубіо також допомагає те, що пам'ять виборців не така вже й довга. Багато молодих виборців у наших групах не пам'ятають Рубіо з "докоронавірусних часів". Вони бачать тільки сьогоднішнього Рубіо і вважають його стійким і непримиренним союзником Трампа.
Сем із Міннесоти, представник покоління Z, який голосував за Трампа на виборах 2024 року, висловив загальний настрій, який я чую серед цієї групи: "Мені просто не дуже подобається Венс. Мені здається, він змінює свою позицію з питань. Якщо подивитися, за що він виступав у 2018, 2019 або 2020 роках, і подивитися, за що він виступає зараз, то це дуже, дуже різні речі". На запитання, кого б він хотів бачити кандидатом у 2028 році, Сем відповів: "Я б хотів, щоб це був Марко Рубіо".
Те, що я чую в цих групах, відображає думки людей, які здебільшого, як і раніше, підтримують Трампа. Ядро прихильників гасла "Америка насамперед" — шанувальники Такера Карлсона, Кендіс Оуенс і Ніка Фуентеса — займають зовсім іншу позицію. Вони відкрито повстають проти Трампа через війну з Іраном та її економічні наслідки і вважають Рубіо співучасником цих гріхів.
Поки що надто рано говорити про те, чи стане Рубіо очевидним наступником у Республіканській партії, але, можливо, саме він зумів отримати з другого терміну адміністрації Трампа найбільшу вигоду. Він вдало поєднував свої численні високі посади і представив себе партійним прихильникам як компетентного політика, якого вважають, якщо не зовсім чесним і принциповим, то принаймні таким, що менш розчаровує, ніж Венс. І, судячи з усього, він користується довірою Трампа — принаймні поки що.
Прочитавши все це, можна піддатися спокусі подумати, що у 2028 році Республіканську партію, можливо, чекає перезавантаження — що, можливо, прихід до влади Рубіо поверне партію до того стану, в якому вона перебувала до приходу Трампа. Безумовно, багато захисників президента з табору "анти-антитрампівців" хотіли б у це вірити.
Вони помиляються. Партія не повертається до Рубіо; це Рубіо змінився, щоб відповідати вимогам партії. Щоб зайняти свою нинішню позицію, Рубіо достатньо було зрадити своїм принципам, відмовитися від лідерської ролі Америки у світі та виконати авторитарні вимоги свого боса. І схоже, він навіть одягнув взуття більшого розміру, щоб догодити Трампу.
У 2016 році Рубіо назвав Трампа "шахраєм" і "диктатором із країн третього світу", який розгортає "найбільшу аферу в історії американської політики". Він мав рацію. Він також заявив, що Трамп "ніколи не зможе взяти партію під свій контроль". Він помилявся.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.
Важливо