Починається "війна міст": чого чекати українцям від літа 2026 року і на що сподіватися
Літо розпочалося так, що вже зрозуміло: воно буде складним, жорстоким, кривавим — але водночас оптимістичним, стверджує журналіст Денис Попович. Наступ ворога зупинено, і потрібно витримати його атаки на українські міста, щоб до кінця року мати змогу завершити гарячу фазу війни.
Наступило літо, яке буде складним, кривавим, жорстоким, але… оптимістичним. Мої постійні читачі пам'ятають, що навесні я писав, що російський наступ захлинеться, навіть не почавшись. Так воно і сталося! За даними Deep State, територіальні здобутки Росії у травні склали 14 кв. км. Це — мізер. Ефективність дій російської армії впала майже до нуля.
У нас складна ситуація в районі Костянтинівки й на Покровському напрямку, але я впевнений, що й літня фаза їхнього наступу буде провальною. Ба більше, я навіть є оптимістом стосовно наступальних дій Сил оборони України. Чому я так вважаю? Відповідь проста. Логістика!
Всі читають новини і бачать, що ми перерізаємо дронами так званий "сухопутний коридор" у Крим, а також б'ємо по логістичних шляхах в оперативній глибині на т.о. територіях Донецької та Луганської областей. Через це у Криму вже настала криза постачання, яка призвела до паливного колапсу.
Суттєві проблеми з пальним є на захоплених ворогом територіях Донеччини, Луганщини, Запоріжжя та Херсонщини. Подих паливної кризи відчувається вже й на Росії. І причина цьому — системне винищення російської "нефтянки". Далі просто треба не зупинятися. Сили оборони вже пустили цьому звіру кров, і вона витікає крапля за краплею, запускаючи в дію вже закони математики. З підірваною логістикою неможливо не те що наступати, а й воювати у принципі.
Варіантів зарадити цьому у росіян поки що нема. Вони виявилися не готовими до наших ударів на середню відстань. Вони здатні знайти відповідь й на цей виклик, але в умовах, коли Путіну заливають у вуха, що він близький до повної перемоги, пошук засобів протидії повинен розпочатися з переосмислення реальності. А це важкий процес. Він потребує часу, якого у них небагато.
Важливо
Але, як я вже писав, ми вступили у фазу "війни міст", і це літо справді буде складним. Так само, як і зима, воно буде супроводжуватися страшними обстрілами міст — Києва, Дніпра, Запоріжжя, Харкова, Одеси… Як і зимою, росіяни будуть намагатися залякати нас із вами, змусити нас вплинути на українське військово-політичне керівництво, аби воно пішло на умови Російської Федерації та підписало фактичну капітуляцію України.
Цього не можна допустити! Завдати нам поразки військовим шляхом вони не здатні. Мобілізація їм не допоможе. Якщо її почати зараз, то ефект від неї може бути ближче до осені, а це вже буде для них запізно.
Якщо ми далі будемо нарощувати наш deep strike та middle strike (а я не бачу жодних причин, чому б нам це не робити!), то перед росіянами взагалі може постати реінкарнація осені 2022 року. Повторюю: без логістики воювати неможливо. Без пального зупиниться все. Тому вони знову хочуть підірвати тил, щоб досягнути своїх цілей без бою, гуманітарним, а не військовим шляхом. Але тепер ми здатні відповідати.
Тож нас знову очікує суворе та гаряче літо з ракетними обстрілами тилових міст. І знову тил стане фронтом. Цей фронт проходитиме через наші міста. Завдання, як і зимою. Вистояти! Звір повинен стекти кров'ю. Для цього ЗСУ потрібен час, і ми повинні його дати. І тоді до кінця року гаряча фаза війни може завершитись.
Це теж був мій прогноз, і я залишаю його у силі. Тим паче, що про можливе завершення гарячої фази війни саме цього року кажу вже не тільки я…
Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.
Важливо