Удар по Києву як жест відчаю: чому Росія змінює тактику ракетного терору
Недільна атака РФ виявилася унікальною за кількістю та номенклатурою застосованих ракет. Аналізуючи її, військовий журналіст Сергій Місюра вбачає в ній і нотки російського відчаю — ворог втратив беззаперечну перевагу, змушений діяти в заданих межах і, як твердо вірить автор, впаде першим!
Трохи аналітики по нічному обстрілу. І якщо він мене здивував, значить він точно унікальний. І ключовими тут є три аспекти:
1. Рекордна кількість балістики та гіперзвуку — 35 ракет! З яких збито аж 17. Запускали 10 Цирконів з Курської області та 25 Іскандер-М/С-400 з цієї та Брянської областей.
Тому в цьому аспекті одразу два унікальних рекорди. Кількість запущених та кількість збитих балістичних ракет. За два тижні від минулої комбінованої атаки півні з проміжками у декілька днів запускали "перевірочних" 4–6–8 балістичних ракет, щоб дізнатись, чи є у нас ракети Пак-3 до Петріоту. В останній атаці ми почали щось збивати, тому й сьогодні вночі була максимальна кількість балістики — щоб перегрузити ПРО та вибити всі запаси до цієї ночі. Думаю, на днях знову буде атака на Київ з 4–6–8 балістики, щоб використати вікно можливостей без наших інтерсепторів.
2. Відсутність крилатих ракет.
Ця атака знову була комбінована, але крилатих Х-101 чи "Калібрів" не було залучено. Вони у півнів є з великим запасом, але чомусь сьогодні не підтримали балістичний залп.
Можливо, нарешті хтось у штабах порахував, що ми їх збиваємо більше ніж 90% із зими. Неефективні від слова взагалі.
Можливо, після удару по Енгельсу та знищення одного "стратега" Ту-95МС — їх перебазовували, тому не встигли по таймінгах. Подивимось на наступну атаку — у наявності чи відсутності крилатих ракет в атаці буде відповідь на це питання. Чому саме сьогодні їх не було. І чи будуть застосовувати їх надалі.
3. Вони все-таки відповідають. І не тільки симетрично — по складах (за "Вайлдберріз") та заводах, а відповідають за наше активне придушення їх до миру.
Так, саме такими атаками вони показують, що вони також будуть нас "душити" до перемовин. Те, що в них сипляться економіка, логістика та інфляція росте семимильними кроками — вони терплять. Але такими атаками вони показують, що вони будуть робити все, щоб ми посипалися першими.
Важливо
Докази цього аспекту — на жаль, в Одесі. Де вже 9-й день півні проводять наш аналог 40-денної операції примушення до миру. Усі три "Онікси", запущені вночі, були по Одесі. Удари йдуть по портах, складах та будинках. Все, чим можуть дістати з Криму — летить по Одесі. Не знаю чому, але Повітряні сили не вказали декілька ракет Х-22/32. Можливо, це вологі фантазії лаптів, але їхні всі пабліки вказують на використання проти Одеси літаків Ту-22М3 з цими ракетами. Сьогодні вдень — також ракетою уражено великий корабель, що йшов до Одеси. Всі ракети повітряного базування Х-59/69 із звіту ПС — також по Одесі.
Знищені величезні склади під Києвом та Харковом — також не випадкові чи планові цілі. Це також їхня відповідь.
І тому — ключове розуміння третього аспекту не у відповідях, а в тому, що ми ЗЛАМАЛИ хід подій на війні. Ми з жертви агресії виросли до учасника війни, який активніше проводить свої далекобійні акції примушення до миру, набагато ширше та стратегічніше проводить свої операції та удари. Ми впливаємо на ворога на стратегічному, військовому, економічному, логістичному та емоційному рівнях. А вони все ще по-старому — гатять по бідній Лук'янівці із взагалі не точних С-400 та доповідають про влучання по "Артему". А цього разу розліт від заводу — знову сотні і сотні метрів. Подивіться, де кінотеатр "Київська Русь", вулиця Коперника та сам завод "Артем".
Але наостанок хочу показати відео, яка ж ми все-таки незламна та крута нація. Навколо метро Лук'янівки скоро буде працювати лише "МакДак" та ринок, який відновився прямим текстом із попелу уже за декілька годин. Ще техніка прибирає уламки з доріг, а ринок вже працює)
В екзистенційній війні на виснаження, де доля визначається не взятими населеними пунктами та точками на карті, а хто перший посипеться в стратегічному плані, в плані розумів та ставленні населення до війни. Я не бачив жодного поста чи відео нашого підприємця, що плакав би, як всі півні через склади "Вайлдберріз". У наших всіх чітко видно українську позицію — відбудуємо, не зламають та стоїмо. Росія точно впаде першою.
Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.
Важливо