Апокаліпсис — не єдиний сценарій: навіщо Україні навіюють страх перед темною і холодною зимою
В Україні з’явилася дивна мода видавати найгірший із можливих сценаріїв зими за єдиний і неминучий. Економіст Володимир Омельченко категорично з цим не згоден, стверджуючи, що енергосистема країни все ще має значний запас стійкості — і замість того, щоб поширювати "страшилки", краще б зосередитися на тому, що ще можна зробити для підготовки до холодів.
Кому вигідне залякування "зимовим апокаліпсисом"?
Уже кілька тижнів у медіапросторі дедалі частіше звучать прогнози про нібито неминучий енергетичний колапс наступної зими. Одні спікери говорять про відсутність електроенергії по 20 годин на добу, інші — про масштабні проблеми з теплопостачанням у великих містах, а дехто прогнозує навіть фактичний колапс водопостачання. Таке враження, що хтось свідомо хоче переключити увагу українців із політичних недолугих рішень влади на страх "неминучого" зимового колапсу.
Ризики справді серйозні. Росія продовжує системно атакувати українську енергетику, а особливо небезпечною залишається недостатня кількість засобів ППО, здатних протидіяти балістичним ракетам. Але важкий сценарій не потрібно автоматично видавати за неминучий.
Українська енергосистема все ще має значний запас стійкості: дев’ять атомних енергоблоків забезпечують базове навантаження; існує можливість імпорту до 2,5 ГВт електроенергії з ЄС; зростають потужності відновлюваної енергетики; приблизно 1,5 ГВт становить новозбудована розподілена газова генерація.
Звичайно, за останні роки можна і потрібно було зробити більше — насамперед у розвитку розподіленої генерації та захисті критичної інфраструктури. Проте навіть можливе масштабне знищення теплової генерації ще не означатиме автоматичного колапсу Об’єднаної енергосистеми України. Ключовим буде стан мереж, можливості передавання електроенергії між регіонами, робота атомної та розподіленої генерації, імпорт і здатність швидко відновлювати пошкоджене обладнання.
Важливо
Понад 1600 днів великої війни, тисячі ракет і десятки тисяч дронів загальною вартістю на десятки мільярдів доларів не змогли зламати українську енергосистему. Це не привід недооцінювати ворога. Але так само немає підстав перетворювати найгірший із можливих сценаріїв на єдиний і неминучий.
Замість розгону паніки варто концентруватися на конкретних речах: прискоренні будівництва розподіленої генерації, особливо у великих енергодефіцитних містах; посиленні фізичного захисту критичної інфраструктури; розвитку енергоефективності та термомодернізації житлового фонду.
І є ще один важливий чинник. Росія багато років намагається використати зиму як зброю проти України. Але війна не може залишатися грою в одні ворота. Україні необхідно нарощувати власні далекобійні спроможності та системно послаблювати ту критичну інфраструктуру РФ, яка забезпечує фінансування та ведення агресивної війни.
Тому головне питання сьогодні не в тому, чи буде зима складною. Вона майже напевно буде непростою. Питання в іншому: наскільки добре ми до неї підготуємося — і чи дозволимо страху підмінити професійний аналіз.
Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.
Важливо