13 кроків до порятунку України: що потрібно зробити у відповідь на удари по складах і заводах

Пі…ри бʼють не по складах і заводах. Вони бʼють по нашому бюджету оборони.

Думаєте, росіяни мстяться за Wildberries? Ні. Вони вибивають податкову базу, з якої ми фінансуємо армію.

У 2025 році ми вже втратили 79,3 млрд грн податків (вперше за чотири роки бюджет не виконав план доходів). Але відновити втрачене і повернути сплату податків коштує менше — приблизно 65 млрд грн, з яких безповоротних лише 20 млрд. І відновлені підприємства працюватимуть не один рік, а десятиліттями.

Зруйновані склади "Нової пошти", "Епіцентру", "Розетки", АТБ, металургія, "Укрзалізниця" — це не помста за Вайлдберріз, як дехто подає. Це операція проти нашої спроможності платити за безпеку.

…

Грантова допомога партнерів за правилами воєнного часу не може напряму йти на зарплати військовим чи на озброєння. На оборону спрямовуються фактично всі внутрішні доходи держави.

У бюджеті-2026 Міноборони отримало 1 924,6 млрд гривень, з яких 1 143,2 млрд — на грошове забезпечення військових. Понад трильйон гривень на зарплати тим, хто воює, платиться з податків.

Зупинений комбінат не платить податки. Згорілий склад не генерує ПДВ. А звільнений працівник переходить на інший бік бюджету: замість джерела надходжень держава отримує отримувача соціальної допомоги за рахунок податків.

…

Збереження працівників вкрай важливе.

Середня зарплата у вакансіях у липні — 30 039 гривень. З неї бюджети отримують 18% ПДФО, 5% військового збору і 22% ЄСВ, разом приблизно 13 500 гривень на місяць з працівника. За рік з тисячі людей це 162 млн, за три роки — 486 млн. Плюс 30 млн зекономлених видатків на допомогу по безробіттю, якщо втратять роботу.

У металургії одне робоче місце тримає ще 7,6 місць у суміжних галузях за даними Eurofer — реальні втрати кратно більші.

І це ще не все. Кінцевим платником ПДВ є громадянин: підприємство свій податковий кредит відшкодовує, людина — ні. Тобто із зарплати, з якої вже сплачено ПДФО, військовий збір і ЄСВ, працівник платить ще 20% ПДВ у ціні майже кожної покупки.

…

20 серпня президент заявив: "Війна подорожчала". За чотири місяці держава має забезпечити достатній ресурс. На Ставці вже обговорюють підвищення військового збору.

Що захоче зробити звичайний чиновник?

Підняти податки на той бізнес, що залишився. Добити тих, хто вижив під ракетами. Це рефлекс бухгалтера, а не управлінця. Ви піднімаєте ставку на базі, яка стискається, і через рік отримуєте менше грошей. Ворог зробив половину роботи, ми доробимо другу.

…

Важливо

Україна втратила 43% сталі: що означає зупинка "Запоріжсталі" і як жити далі

Важливо памʼятати — у бюджеті немає державних грошей. Це все гроші платників податків.

Тому держава не повинна роздавати їх просто так — ані заводу, ані акціонеру, ані галузі. Але вона зобовʼязана мати програми, які збільшують надходження до бюджету через запуск зупинених підприємств.

Це не благодійність, а інвестиція платників податків у власну податкову базу. Оцінювати її треба як інвестицію: скільки повертається на гривню ризику і за який строк.

…

Головне: спростити все, щоб бізнесу було легше відновитися.Найдієвіше не коштує бюджету жодної гривні. Це не гроші, це рішення.

1. Будувати виробництва і склади за декларацією, а не за дозволом. Склад стає до роботи за 30 днів замість кількох місяців — і на ці місяці раніше платить податки.
2. Дозволити виправляти митну декларацію в разі зміни маршруту. Сьогодні, коли склад призначення знищено, декларацію переоформлюють з нуля, а товар стоїть на кордоні.
3. Продовжити статус критично важливих підприємств і бронювання до кінця року. Без енергетиків, механіків і операторів зруйнований цех не перезапустять взагалі.
4. Залишити ліцензії тільки там, де є реальна небезпека, і запровадити правило: не відповіли у строк — дозвіл вважається виданим.
5. Прибрати з промисловості крос-субсидіювання, зокрема, фінансування зобовʼязань щодо ВДЕ у тарифі на передавання електроенергії.
6. Переглянути квоти ЄС на українську сталь. За закритих портів європейський напрямок залишається єдиним доступним, і саме він обмежений адміністративно, а не фізично.
7. Скасувати зміни до постанови №222, які з 1 квітня позбавили теплокомуненерго пільгового газу на когенерацію. Сотні мегават розподіленої генерації вимкнені постановою, а не ракетами. Дотація, що тримає генерацію, дешевша за імпорт, що тримає дефіцит. Гроші, які повертаються податками. Кожна гривня тут іде під зобовʼязання: підприємство перезапускається і повертає кошти податками. Не виконав — повертай достроково.
8. Не брати ПДВ з товару, якого фізично немає, і дозволити великим платникам списувати збитки повністю, а не наполовину. Держава отримує ці гроші пізніше, а не ніколи.
9. Не брати податок на прибуток із суми, яку компанія вклала у відновлення — 10–15% від підтверджених витрат на заміну знищених активів. Не канікули для всіх, а звільнення під конкретний рахунок за конкретний верстат.
10. Створити інституцію поворотної підтримки — фонд або банк розвитку, який фінансує не збитки, а перезапуск. Не грант. Три інструменти всередині однієї установи, і жоден з них не є подарунком акціонеру. Перший — аванс на перезапуск у рахунок майбутніх податків, 29 млрд грн. Підприємство з підтвердженим у Реєстрі ураженням отримує до 20% суми збитку, але не грошима на рахунок, а оплатою конкретних рахунків за обладнання і будівництво. Повертає зарахуванням власних ПДФО, ЄСВ і ПДВ протягом трьох–пʼяти років. Не перезапустилося у строк — сума стає звичайним податковим боргом і стягується ДПС без судів. Другий — державні гарантії. Механізм працює з кінця 2020 року за постановою Кабміну №723: на 2026 рік затверджено гарантії до 20,8 млрд грн з покриттям до 80% портфеля, банки платять комісію 2% і бюджет на цьому заробляє 0,4 млрд. Гарантія не дає грошей, вона знімає вимогу застави, якої у підприємства зі згорілим складом фізично немає. Але програма розрахована тільки на мікро-, малий і середній бізнес. АТБ, "Нова пошта", "Епіцентр", "Запоріжсталь" — усі, по кому бʼють і хто платить мільярди податків, — доступу до неї не мають за самою конструкцією. Потрібен окремий ліміт для великих платників з підтвердженим ураженням. Третій — кредит під заставу і ковенанти для тих, кому не вистачає перших двох. Грант коштує бюджету всю суму одразу. Гарантія — лише ту частину, яка реально не повернеться. Критерій відбору один: не той, хто голосніше просить, а той, хто швидше повертає. Строк повернення до пʼяти років — проєкт проходить. Обовʼязково: відкриті критерії для будь-якого стратегічного активу, технічний аудит перед першим траншем, гроші нарівні з приватним капіталом, застава, заборона дивідендів на період підтримки.
11. Переписати постанову №1541 і наростити її ємність — 16 млрд грн. Сьогодні стеля компенсації — 30 млн грн за піврічного збитку одного комбінату 1,06 млрд, а участь треба було оплатити до пошкодження: ретроактивно механізм не працює. Треба зняти стелю, відкрити вступ після удару і збільшити бюджет програми. Ці 16 млрд — не виплати постраждалим. Це шар перших збитків, який дає змогу страховикам і перестраховикам узяти покриття у рази більше — до 143 млрд грн. Жоден банк не кредитує обʼєкт, по якому може прилетіти завтра. Жоден інвестор не зайде в актив, який неможливо застрахувати. Тому покриття воєнних ризиків має бути всередині програми відновлення, а не окремою добровільною схемою.
12. Логістика: компенсувати дельту зростання вартості до розблокування Одеси — 17 млрд грн. Не будемо себе обманювати. Із 46 млн тонн, оброблених портами з початку року, 42,2 млн пройшли через Одесу, Чорноморськ і Південний. Через увесь Дунай — 3,8 млн. Різниця в масштабах на порядок, і врятує лише відкриття портів. Проблема не в інфраструктурі, а в ударах по теплоходах: жоден судновласник не заходить туди, де очевидна загроза. Це завдання військових і дипломатів, і фінансувати його має Кабмін як пріоритет номер один. Але поки порти закриті, підприємства мають чимось возити — і саме тариф вирішує, працюють вони чи стають. Тому компенсувати треба логістичну дельту: різницю між вартістю вимушеного маршруту і базового чорноморського. Обовʼязково на обидва плеча — і ввіз сировини, і вивіз продукції, бо на тонну металопродукції припадає приблизно три тонни сировини. Тільки на фактичний обсяг, тільки на період блокади, з автоматичним припиненням після відкриття портів. Залізниця не втрачає доходу, держава не створює постійної пільги. І ці гроші теж повертаються — тим, що підприємство не закривається і продовжує платити податки. Джерело фінансування — зовнішнє, за прецедентом Solidarity Lanes, який уже працював для нашого зерна. І окремо — єдина виплата, яка не повертається (хоча позитивно повпливає на економіку, споживання і також частково на податки.
13. Масштабувати урядову програму "Точка опори" — компенсацію зарплати працівникам у простої та ЄСВ, до 17 294 грн на людину строком до трьох місяців. Платить її держава фактично працівнику, а не підприємству: людина отримує дохід і страховий стаж, підприємство — лише збережений колектив. Проблема одна — масштаб. На всю програму на 2026 рік виділено 54,6 млн грн на всю країну. Утримати три місяці 62 тисячі металургів коштує 3,2 млрд. Тобто програма покриває менше двох відсотків потреби однієї галузі.

Важливо

У Києві знищили до 100 тисяч квадратних метрів холодних складів: що буде з цінами на продукти

…

Скільки з цього повернеться

Разом 65 млрд грн касового ресурсу: 29 млрд авансу, 16 млрд страхового шару, 17 млрд логістичної дельти і 3,2 млрд на збереження колективів. Гарантії сюди не входять — вони не є витратами бюджету.

Податки йдуть до бюджетів усіх рівнів: ПДФО здебільшого до місцевих, ЄСВ до Пенсійного фонду, військовий збір до державного. Порахуємо це як інвестиційний проєкт, бо це він і є. Держава вкладає 65,2 млрд грн і отримує потік податків від підприємств, які інакше стояли б:

• базовий, 150 тисяч місць: окупність 2,5 року, IRR 38%, за десять років 247 млрд грн.
• оптимістичний, 250 тисяч місць: окупність 1,4 року, IRR 66%, за десять років 412 млрд грн.

Для порівняння: облікова ставка НБУ — 15,5%. Навіть найконсервативніший сценарій дає дохідність вищу за вартість грошей у країні.

Чистий прибуток бюджету за десять років — від 83 до 347 млрд грн.

Питання не в тому, чи повернуться ці гроші. Питання лише в тому, як швидко. Зупинене підприємство не повертає нічого і ніколи — незалежно від горизонту розрахунку. До того ж 29 млрд авансу повертаються прямо — зарахуванням податків самого підприємства. Безповоротних у строгому сенсі тут лише приблизно 20 млрд, і це вчетверо менше за наш торішній недобір.

…

Усе, що ми витратимо на відновлення, повертається до бюджету податками. А податками ми фінансуємо армію.

Тому це не видатки на бізнес. Це видатки на оборону з відстрочкою в рік–два. Гривня, вкладена у перезапуск заводу, повертається і працює далі щороку. Гривня, недоотримана через зупинку, не повертається ніколи.

Президент дав чотири місяці до бюджету-2027. За цей час можна ухвалити сім рішень, які не коштують жодної гривні. Або встигнути підняти податки і побачити наступного року меншу базу за вищої ставки.

І головне: розрахунки чутливіші до строку втручання, ніж до будь-якого припущення в моделі. Постачальники, для яких зупинений комбінат був більшою частиною виручки, банкрутують за два–шість тижнів. Працівник, який втратив роботу, виїжджає або мобілізується — і колектив потім не збереться.

Ворог рахує наш бюджет краще, ніж ми самі. Він бʼє точно туди, звідки береться фінансування оборони.

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо

Не енергетика: у Держагентстві відновлення назвали мету обстрілів РФ найближчим часом