24 серпня 1991 року: формальна незалежність і радянські хвороби, які дісталися Україні у спадок
Незалежність України стала наслідком розпаду СРСР, який стартував не в 1991-му, а ще в 1985-му, але тоді це мало хто помітив. Медійний експерт Євген Найштетік згадує, як це починалося і до чого дійшло в 1991-му, коли, на його думку, справжнього народження української держави не відбулося — тривала пострадянська інерція…
24 серпня 1991 року внаслідок провалу серпневого путчу в СРСР відбувся День Незалежності України, що призвело до повного розпаду СРСР.
Злам відбувся ще у 1985 році, але майже ніхто його не помітив.
1985-й — рік зміни влади й останній "тихий" рік Союзу. 10 березня помер Черненко, третій генсек за 28 місяців, і вже наступного дня Політбюро обрало 54-річного Горбачова. За кілька місяців він перебрав ключові посади: Шеварднадзе замість Громика в МЗС, Рижков замість Тихонова в уряді, у грудні до Москви перевели Єльцина. Квітневий пленум проголосив курс на "прискорення" — ще не перебудову в пізнішому сенсі, а спробу видушити зростання зі старої моделі через машинобудування й дисципліну. Гласності не було: Сахаров сидів у горьківському засланні, дисидентів судили за старими статтями, цензура працювала штатно.
Економічно це був момент, коли вичерпання моделі вже було неможливо приховати. А далі ресурсів стало ще менше. Травнева антиалкогольна кампанія — вирубані виноградники Молдови, Криму, Закарпаття й Грузії, черги, самогон, зниклий з полиць цукор — дала реальне падіння смертності, але коштувала майже десяту частину бюджетних доходів. Восени Саудівська Аравія різко наростила видобуток нафти, і ціни пішли вниз. Два удари наклалися один на одного й запустили дефіцит, з якого СРСР уже не вибрався.
Зовні почалося обережне потепління: із серпня діяв односторонній мораторій на ядерні випробування, у листопаді в Женеві відбувся перший за шість років саміт із Рейганом — без проривних угод через СОІ, але зі спільною тезою, що ядерну війну виграти неможливо. Паралельно 1985-й став найкривавішим роком афганської війни для радянської армії, і саме тоді Горбачов на Політбюро вперше дав зрозуміти, що з неї треба виходити. Для УРСР це останні спокійні місяці: Щербицький при владі, звична стабільність, до Чорнобиля чотирнадцять місяців.
Важливо
Втім найголовніше, як на мене, відбувалося в технологічному плані. Світ готувався до нового технологічного переходу. До інформаційних технологій. В Штатах вже відбувся реліз Microsoft Windows, існували сотні відеоігр на різних консолях, а в СРСР…. А в СРСР на майже 30-й рік девізу "догнать и перегнать Америку", і я це навіть застав у 1988 (у свої 6 років), були "програмовані" калькулятори. Деякі з них навіть використовувалися у космічних програмах як запасний навігаційний компʼютер!
Тоді в 1985 році ще було зовсім неочевидно, але у цієї держави просто не було жодного шансу не те, щоб витримати конкуренцію, а взагалі вижити.
В 1991 році, як на мене, реального народження української держави також не відбулося. УРСР з ребрендованими державними атрибутами багато в чому наслідувала радянські хвороби: геронтократія, корупція, неефективність, повне нерозуміння ринкової економіки та підприємництва, неможливість мобілізувати ресурси для створення конкурентних переваг держави тощо.
Втім, поки було що проїдати, "піпл" особливо не парився. Всіх все влаштовувало.
А далі, коли вже стала всім зрозумілою перспектива бананової республіки, почалися революції та війна за вже справжню незалежність.
Важливо тепер, щоб громадяни України чітко усвідомлювали, що з цією незалежністю робити. А тим часом у світі відбувається новий технологічний перехід, який можна профукати так само, як і всі попередні. Головне — не робити вигляд, як в СРСР, що умовні калькулятори можуть конкурувати з умовними персональними компʼютерами.
Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.
Важливо