Війна на виснаження: як Росія цілеспрямовано завдає удару по українській демографії
Чисельність населення України почала зменшуватися задовго до війни, але зараз цей процес явно прискорився. І, як зазначає системний аналітик Олексій Кущ, Росія явно працює на це, намагаючись довести демографічну ситуацію до критичної своєї "війною на виснаження", в якій розраховує на свій набагато більший людський ресурс.
Коли в Україні спостерігався демографічний пік?
У 1983 році народилася найбільша кількість дітей — майже 800 тисяч. У 1990 році до першого класу в тодішній Україні пішло приблизно 750 тисяч дітей. Загальна кількість школярів у 1990/1991 навчальному році становила 7,13 мільйона осіб. Загальна кількість шкіл — майже 22 тисячі.
Зараз до першого класу пішло 240 тисяч дітей, тобто кількість учнів зменшилася більш ніж утричі. Кількість шкіл скоротилася до 12 тисяч, або трохи менше ніж удвічі. Загалом в українських школах зараз навчається 3,5 млн школярів — скорочення більш ніж удвічі.
Загалом за останні 36 років Україна втратила 50% свого демографічного потенціалу.
Демографічна деструкція розпочалася ще до війни. Війна прискорила руйнування демографічного ядра.
Загалом, демографічну ситуацію в Україні можна охарактеризувати як руйнування населення. Ми, безперечно, перетнули точку неповернення. Такі втрати не відновлюються. Може йтися лише про уповільнення вимирання населення.
Але існує й ризик прискорення — у разі затяжної війни.
Росія, до речі, найімовірніше, враховує цей чинник у своєму стратегічному плануванні. У цьому контексті наші "доморощені" прихильники "вічної війни", самі того не усвідомлюючи, стають частиною російської стратегії війни "на виснаження". Стратегії, чітко описаної у працях радянського військового стратега Свєчіна.
Злам демографічної тенденції — це найгірше, що може статися з нацією, оскільки будь-які історичні потрясіння на тлі зростання населення в середньостроковій перспективі компенсуються. А будь-які історичні досягнення в контексті скорочення населення — нівелюються.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані матеріали в рубриці "Думки" несе автор.
Важливо