МИ В СОЦМЕРЕЖАХ:

Росія не хоче закінчувати війну: про дивну тактику ракетних ударів по Україні

Росія має достатньо ресурсів, щоб вирубити Київ одним потужним ракетним ударом і таким способом наблизити свою перемогу — але чомусь вона цього не робить. Військовий кореспондент Сергій Місюра пояснює це дуже просто: наш ворог не хоче закінчувати війну, йому потрібно, щоб війна тривала, а українці щодня страждали й мучилися.

Російські ракети летять на Київ
Ракетний дощ триває | Фото: RFE/RL

Не писав про чергову балістичну атаку. В принципі, вона була звичайна, МБА. Ті ж цілі, такі ж засоби, як і для попередніх атак. Приблизно 20 балістичних ракет. Але тут потрібно подивитись на загальну картину, а не говорити про одну атаку. Її немає сенсу аналізувати точково. Єдина відмінність — касетна БЧ по історичному центру Києва.

Але це більше до "промацування", ніж стійка зміна тактики ударів. І з липня місяця воно постійно триває.

Чому з липня? Бо то був рекордний місяць по застосуванню балістики — під 200 ракет сумарно. Серпень і вересень — циклічно, навіть з однаковими датами. Трохи різними ракетами, але все одно — всі атаки не для знищення енергетики повністю.

Видео дня

Півні давно знають, що інтерсепторів немає. Ми майже не збиваємо балістику з "Цирконами". В кожній атаці щось одне змінюється/додається. "Циркони" з різних областей, коли туман — 600 звичайних "шахедів", інколи "Онікси", навіть по одній Х-22/32 запускали.

І тут головне — у них є ресурси, щоб зробити залп у 60–70 балістичних ракет. Всі по ТЕЦ/ТЕС/підстанції електромережі. Закрити Києву світло і тепло. За одну, дві ночі підряд.

Але вони цього не роблять. І це точно не гуманізм, його пропагують за океаном. Тут наче бісова агонія та бажання шкодити, кошмарити та знущатися над жертвою. Щоб стікала кров'ю, щоб благала, але була при свідомості.

Вони не хочуть закінчувати цю війну. Вона їм потрібна!

Операція "Вівальді" показала, що в умілих руках механізований штурм можливий, можна пройти багато кілометрів, змістити фронт, взяти сотні полонених.

Нові ракети у півнів показують розвиток та конкуренцію в їхньому ОПК. Окрім "Філіна" — нова п'ята "Герань", тепер 5К-5. Вони вкотре переходять до більш дешевих варіантів кошмарювання та знущань над Україною. Не для перемоги — а для наших страждань.

Важливо
Страх перед миром: Зеленський пояснив, чому Путін боїться завершення війни
Страх перед миром: Зеленський пояснив, чому Путін боїться завершення війни

Вони дотепер брешуть в своїх доповідях, вірять від низу до ГШ — Добропілля і Святогірськ "захоплені". Роблять згенеровані відео, що їхній півень в хаті махає дуже погано згенерованим триколором.

Навіть їхній аналог Старлінку — не для армії напряму робиться, для зв'язку та керування. Запустили три десятки супутників саме для своїх брехнів, щоб особовий склад курника вірив у "вєлікую" страну. Що в наступному році всім стане легше. Але ми-то знаємо, що "Рассвет" не стане заміною в 27 році. Вони ще навіть не дійшли до виправлень дитячих помилок Старлінку, а працюють вже над позитивною думкою свого охлосу.

Зараз я бачу — економія ракет до холодів. Хоча думав, що атаки посиляться ще до початку опалювального сезону.

З виробництва більше ста балістик в місяць — весь 26 рік півні працюють в середньому на місячну атаку під 100 ракет. Тільки декілька піде на резерв — решта піде по Україні.

Але знову ж таки — це затягування часу саме з їхнього боку. Бо Старлінк не впливає на діпстрайки, їхні НПЗ і далі горять. Реактивні "шахеди" можна запускати табуном, а не по одному в годину. Щоб блокувати сервіси, роботу та установи.

Це терористи, а не свині. Бо з початку року я аналізував кожну їхню атаку. Вони були різні, з різними засобами, завданнями та штабами розробки. А зараз — гидко дивитися на ці плоскі атаки, коли і так знають, що немає у нас чим збивати.

Замість того, щоб зібрати одну дивізію на вузькій смузі фронту, втратити декілька тисяч півнів за декілька днів, але пройти набагато далі нинішніх мікротемпів — вони одиничними батраками, через інфільтрацію, намагаються щось зробити.

І на кінець, чому саме так вони роблять.

Бо не хочуть силовим шляхом, через спалювання всіх наявних резервів, забирати наші області. В Кремлі самі не знають, що хочуть і як закінчувати цю війну. Але як далі жити, якщо не буде війни? Не буде знищення українців? На кого спускати пар недовольства охлоса?

Україна має благати і, страждаючи, примкнути коліно, віддати сама ті шматки областей. Весь світ має бачити, що ми здалися, а півні перемогли.

Вони вже і так для внутрішнього охлосу постійно перемагають, подивіться ще раз відео із прапором. Вони рано чи пізно "захоплять" всі східні області, бо так скажуть по телевізору. І будемо далі битися, і це будуть показувати, як ми порушуємо їхні персональні обов'язки.

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо
Мир на трьох: чи може зустріч Трампа, Сі та Путіна наблизити завершення війни в Україні
Мир на трьох: чи може зустріч Трампа, Сі та Путіна наблизити завершення війни в Україні