Контора пише. Навіщо Слідчий комітет РФ відкриває сотні кримінальних справ проти України

обстріл донецького
Фото: Getty Images | У межах сотень кримінальних справ Слідком РФ опитав 146 тис. осіб

Слідчий комітет Росії масово заводить кримінальні справи на українських військових і представників влади. Приводи вигадує різні, але мета одна: створити картинку для Путіна, що служба не спить і "бореться" з ворогом. Як із зовнішнім, так і внутрішнім.

Наприкінці жовтня підконтрольні бойовикам тимчасово окупованого Донбасу ЗМІ повідомили, що Збройні сили України нібито взяли під контроль село Старомар'ївка на Донеччині, що знаходиться в "сірій зоні", а також взяли в полон "37 громадян Росії". Через це Слідчий комітет РФ розпочав перевірку та відкрив кримінальну справу за фактом обстрілів, а в російському МЗС пообіцяли зробити все можливе "для захисту російських громадян, зокрема на Донбасі".

У пресслужбі ООС інформацію про захоплення селища спростували. Українські бійці того дня позицій не змінювали. Вони охороняли робочу групу, яка у межах гуманітарної допомоги доставляла місцевим жителям вугілля від міжнародних організацій. Вогонь, за версією ООС, першими відкрили бойовики ОРДЛО територією підконтрольного Україні села Гранітне, розташованого поряд зі Старомар'ївкою. Під час обстрілу загинув місцевий житель. У відповідь українська армія завдала удару із застосуванням турецького безпілотника Bayraktar.

Дії Росії: 462 кримінальні справи проти українських військових

З початку збройного конфлікту на Донбасі у 2014 році Слідчий комітет РФ завів 462 кримінальні справи проти українських військових та їхніх дій на тимчасово окупованій території. Таку цифру озвучила журналістам представниця СК РФ Світлана Петренко. Щоб вести справи, відкриті проти українських військових, у Росії створили управління з розслідування злочинів, пов'язаних із застосуванням заборонених засобів і методів ведення війни. Голова Слідкому Олександр Бастрикін те, що відбувається на південному сході України, називає "геноцидом російськомовного населення" і вважає, що там порушуються норми та принципи міжнародного права, зокрема Женевська конвенція 1949 року, а також мінські угоди.

Путінська модель правління залежить від символів. Людям треба говорити, що ми перемагаємо, піднімаємося з колін, інакше вони починають думати про інше

політолог
Дмитро Орєшкін

У січні 2021 року в інтерв'ю російським ЗМІ слідчий Головного слідчого управління СК РФ Дмитро Маньшин розповів, що головним джерелом інформації для розслідування дій українських військових на території тимчасово окупованого Донбасу є опитування біженців. На момент розмови із журналістами, за словами Маньшина, у межах сотень кримінальних справ Слідком РФ опитав 146 тис. осіб.

Серед найбільш резонансних розслідувань, якими займався СК РФ та які широко тиражували російські ЗМІ, загибель п'ятирічного хлопчика у селищі Олександрівське на непідконтрольній Україні частині Донецької області. За офіційною версією Москви, 2 квітня 2021 року український безпілотник скинув вибухівку, внаслідок чого загинула дитина, а її 66-річна бабуся отримала поранення. У Слідчому комітеті РФ порушили кримінальну справу за статтею 356 КК РФ, частина 1 "Застосування у збройному конфлікті засобів і методів, заборонених міжнародним договором Російської Федерації".

У високих московських кабінетах широко коментували трагедію, вимагаючи порушити питання про виключення України з Ради Європи. При цьому прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков зізнавався, що доказів проти українських військових Кремль не має, але Москва не має приводу не довіряти інформації з "ДНР", оскільки "важко уявити, щоб навколо загибелі дитини створювали фейкові новини".

ск рф, слідчий комітет, донбас
ЗВЕСТИ РАХУНКИ. З початку війни на Донбасі російські силовики збирають докази нібито порушень українською стороною норм міжнародного гуманітарного права

Українські військові інформацію про причетність до загибелі хлопчика спростували. За словами полковника ЗСУ Анатолія Штефана, селище Олександрівське знаходиться в глибокому тилу, за 30 км від лінії зіткнення, й український безпілотник туди не долетів би. Місцеві жителі, чиї слова цитували українські медіа, стверджували, що жодних літальних апаратів того дня не бачили, а хлопчик, найімовірніше, загинув від снаряда, що розірвався, котрий зберігався в гаражі його дідуся.

Справи проти українських військових: міжнародний ефект

З початку конфлікту на південному сході України російські спецслужби ретельно шукають докази порушень українською стороною норм міжнародного гуманітарного права. Не в останню чергу, щоб переслідувати українських військових.

"Кримінальні справи Слідкому — це одна з форм тиску на українських військових, які не захищені, коли припиняють контракт по службі. Є випадки, коли на українських військових "полювали" в Європі, якщо інформація потрапляла в Інтерпол", — каже Фокусу політолог Олег Постернак. Але є проблема. У самопроголошених "ДНР" і "ЛНР" немає політичної суб'єктності, тому на них поширюється українська юрисдикція. Або юрисдикція країни-окупанта, тобто Росії, хоча та й не визнає ці території своїми, наголошуючи лише на тому, що там проживають люди з російськими паспортами і їх вона захищатиме.

462 кримінальні справи проти дій українських військових на тимчасово окупованій території Донбасу завів Слідчий комітет РФ

"РФ так напружується, тому що не хоче, щоб європейські організації, такі як Міжнародний суд, сказали, що Росія відповідає за ситуацію на Донбасі. Вони ж виступають миротворцями як ініціатори конфлікту. Тому збирають інформацію, намагаючись воювати на юридичному фронті проти України", — пояснює Фокусу Олександр Павліченко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини.

Умовна "база українських карателів", як у Росії називають українських військових, імовірно, потрібна їй, щоб відстоювати свою правду в судах.

"Росіяни розширюють зону дії свого права та своїх правових інститутів, — розповідає Фокусу політолог Володимир Фесенко. — Вони наділяють їх екстериторіальністю, оскільки ведуть кримінальні справи щодо дій на Донбасі, який не є їхньою територією. У міжнародні суди вони можуть звертатися, але вироки російських судів проти українських громадян і ситуації, що відбувається в Україні, з погляду міжнародного права нічого не означають. Російські суди не можуть виносити рішення щодо громадян і територій, що знаходяться поза їхньою юрисдикцією", — пояснює Володимир Фесенко.

політолог Дмитро Орешкін
ПОГЛЯД ІЗ МОСКВИ. Російський політолог Дмитро Орєшкін вважає, що за допомогою кримінальних справ Кремль тисне на Україну

Подібне відбувалося у 2008 році, коли Грузія звернулася до міжнародного кримінального суду в Гаазі із заявами про скоєння російською стороною злочинів проти людяності під час збройного конфлікту в Південній Осетії, а також до Європейського суду з прав людини. Росіяни на захист надали докази. У лютому 2021 року Тбілісі виграв суд у Страсбурзі: Росію визнали відповідальною за скоєння злочинів у період російсько-грузинської війни, під час якої влада РФ контролювала Південну Осетію, Абхазію та "буферну зону". Судові розгляди у Гаазі попереду.

Важливо
Ескалація. З чим пов'язане чергове загострення на Донбасі

"Ніхто в Росії не думає про захисну стратегію, вони завжди атакують. Це ми думаємо, як підготуватися, як захищатимемося. Росіяни ж думають завжди про те, як першими нападати. Це право сильного, тому все, що вони роблять у Слідкомі, — це політико-психологічний вплив на Україну", — продовжує Фесенко.

Схожої думки дотримуються російські експерти. За словами московського політолога Дмитра Орєшкіна, Росія не прагне виграти у міжнародних судах, чиї рішення для Кремля не мають серйозної ваги.

"Путін постійно порушує міжнародні норми. Будь-який міжнародний суд скаже, що це так. Тому немає сенсу туди звертатися. Україна може подати до суду за порушення Будапештського меморандуму, виграти, а в Росії скажуть, що в Криму пройшов референдум і рішення міжнародного суду для них не авторитет. Тому нам і кажуть, що всі західні суди проти Росії", — коментує Орєшкін Фокусу.

Робота на імідж: скіфське золото та "кримський екоцид"

Обстріли на території тимчасово окупованого Донбасу — не єдині інциденти, за якими Росія веде розслідування щодо України. У 2020 році Слідком відкрив кримінальну справу про "кримський екоцид" за те, що навесні 2014 року Україна припинила постачання прісної води Північно-Кримським каналом в окупований Росією Крим, встановивши на території Херсонської області загороджувальну греблю. У Києві неодноразово зазначали, що Україна поверне воду на півострів, щойно відбудуться його деокупація та демілітаризація. У Росії ж із таким сценарієм не погоджуються і шукають винних "у заподіянні економічної, соціальної та екологічної шкоди Кримському півострову".

РФ так напружується, тому що не хоче, щоб європейські організації, такі як Міжнародний суд, сказали, що Росія відповідає за ситуацію на Донбасі

виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини
Олександр Павліченко

Ще одна справа, пов'язана з Кримом, якою зацікавилися у Слідкомі РФ, — рішення Апеляційного суду Амстердама від 26 жовтня 2021 року про повернення Україні "скіфського золота". Судові розгляди щодо цього питання ведуться восьмий рік. Росія вважає, що експонати належать музеям Криму. Українська сторона наполягає на тому, що колекція археологічних знахідок має повернутися до Києва, оскільки є частиною української культурної спадщини. Ні Україна, ні Нідерланди, де досі зберігається "скіфське золото", не вважають законною російську окупацію у Криму.

Нинішнє рішення Амстердамського суду в Києві зустріли захоплено.

"Ми завжди повертаємо своє. Повернули "скіфське золото", повернемо і Крим", — написав президент Володимир Зеленський у себе в "Твіттері", а міністр закордонних справ Дмитро Кулеба додав, що ми повернули не просто музейні експонати, а частину нашого національного коду, реліквії, що свідчать про тисячоліття нашої історії. У Москві судове рішення Амстердама назвали політизованим і доручили Слідчому комітету розібратися із цим питанням у межах кримінальної справи.

Важливо
В очікуванні "Мінська-3": чому неминучий новий масштабний наступ Росії на Донбасі

Не дають спокою Слідкому Росії і події на території України, які символічно, на думку кремлівської влади, пов'язані з культурною спадщиною РФ. Йдеться про пам'ятники та меморіальні дошки радянським воїнам, які знесли у кількох містах України на хвилі Майдану в 2014 році. Тоді Слідчий комітет РФ відкрив кримінальні справи, пояснивши це тим, що Росія — "правонаступниця Радянського Союзу", а руйнування пам'яток радянським воїнам спрямовані проти інтересів РФ, тому винні "підлягають кримінальній відповідальності згідно із законами Росії". Схожий інцидент повторився у січні 2021 року: невідомі у Херсоні повалили на землю 17 кам'яних плит, встановлених на братських могилах бійців Червоної армії. СК РФ порушив кримінальну справу за цим фактом.

Політолог Дмитро Орєшкін, розмірковуючи над справами, розслідуваними СК РФ, зазначає, що останнім часом там займаються бог знає чим. Серед нещодавніх "резонансних" подій, які доручили СК РФ, — справа безпритульного чоловіка з Уралу, який у жовтні 2021 року намагався розвести багаття і висушити шкарпетки на Вічному вогні, а також перевірка заяв музичного виконавця Моргенштерна про те, що День Перемоги безглуздо святкувати.

"Путінська модель, на відміну від європейської, сильно залежить від символічних складників. Людям треба говорити, що ми перемагаємо, піднімаємося з колін. Якщо щодня по телевізору не згадувати про це, люди починають думати про інше. Тому говорять про скіфське золото, захист радянської спадщини, недостатньо поважні висловлювання про Вітчизняну війну", — вважає Орєшкін. За його словами, у більшості випадків дії Слідкому РФ — це декоративні випади, покликані показати президенту Путіну, що служба не спить і "бореться" з ворогом. Як із зовнішнім, так і з внутрішнім.