ОПЗЖ погрожує скласти всі мандати в Раді: експерт розповів, чи чекати на дострокові вибори

ОПЗЖ, Верховна Рада, дострокові вибори, мандати
Фото: УНІАН | Фракція ОПЗЖ у Раді

Ексзаступник голови ЦВК Андрій Магера в коментарі Фокусу наголосив, що з погляду законодавства ініціатива фракції є нереалістичною. А спікер Ради Стефанчук вважає, що парламент зможе функціонувати й без ОПЗЖ.

Співголова фракції ОПЗЖ Юрій Бойко заявив, що всі представники їхньої політсили у Верховній Раді України готові здати мандати, щоб запустити процес дострокових парламентських виборів. Про це політик сказав під час позачергового засідання Ради в п'ятницю, 17 грудня.

Бойко на початку свого виступу заявив, що "цей парламент приречений" і він не може існувати, оскільки "дистанціювався від людей і не чує їх".

"Тому наша фракція готова здати мандати, вийти з парламенту, щоб у нас не було 300 депутатів (конституційна більшість — ред.) і народ України обрав новий парламент. Цей парламент вичерпав себе і не має майбутнього", — заявив політик.

Своєю чергою, під час пресконференції, яка відбулася того ж дня, 17 грудня, спікер Ради Руслан Стефанчук наголосив, що не чув заяви Бойка, проте нардепи з ОПЗЖ мають можливість здати мандати.

"Такий спосіб є. Якщо вони наважаться здати цей мандат і анулювати списки, ну ми втратимо таку фракцію як ОПЗЖ у парламенті", — сказав Стефанчук.

Спікер Ради нагадав, що конституційна більшість становить 300 народних депутатів і, у зв'язку з цим, якщо нардепи ОПЗЖ здадуть мандати, дострокові парламентські вибори не будуть потрібні.

"Якщо таке бажання є... Ми вільні люди у вільній країні. Якщо вони ухвалили таке рішення — будь ласка. Це щось цікаве та нове для українського парламентаризму, подивимося, як воно буде реалізовано", — додав голова парламенту.

Станом на 17 грудня в Раді працюють 423 народні депутати. З них 44 є членами фракції ОПЗЖ. Таким чином, якщо нардепи із цієї політсили складуть свої мандати, то в парламенті продовжать працювати 379 нардепів.

Можливість дострокових виборів до Ради: думка експерта

Політико-правовий експерт та заступник голови Центральної виборчої комісії (ЦВК) з 2007 по 2018 рік Андрій Магера в коментарі Фокусу наголошує, що подібна ідея Бойка з правової точки зору є нереалістичною.

"Повторити казус 2007 року сьогодні практично неможливо. Чому у 2007 році це спрацювало? Тоді президент України не достроково припинив повноваження Верховної Ради, а лише констатував, що ВРУ є "неповноважною". У її складі було менше 300 нардепів. Тому він призначив позачергові вибори", — наголошує Магера.

У сучасних реаліях, стверджує ексзаступник голови ЦВК, неможливо скоротити кількість нардепів до меншої кількості, ніж 300.

"Навіть якщо представники всіх фракцій — не тільки ОПЗЖ — напишуть заяви про вихід із фракцій… і навіть якщо вони проведуть партійні з'їзди та достроково припинять повноваження нардепів… кожна партія має партійні списки, з якими вони йшли на вибори. І тоді ЦВК визнає обраними наступних кандидатів у списку. Тому цей процес буде настільки довго тривати, що він точно переживе 2023 рік, коли мають відбутися чергові парламентські вибори", — розповідає Магера.

Експерт наголошує, що у 2007 році подібна практика спрацювала через те, що партія мала право виключати кандидатів зі своїх виборчих списків.

"Наразі за законодавством цього зробити не можна. Тому ця ідея Бойка є нереалістичною в правовій площині. Думаю, ця заява зроблена винятково з політичних міркувань. Якщо вони хочуть це зробити — нехай вийдуть із фракції й з'їзд припинить їхні повноваження. Усі уважно за цим подивляться", — резюмував Магера.

Нагадаємо, 17 грудня Верховна Рада не підтримала включення до порядку денного позачергового засідання розгляду законопроєкту про відтермінування запровадження обов'язкових касових апаратів для ФОПів. У цей час під стінами парламенту відбулися зіткнення підприємців із силовиками, є затримані та постраждалі.

Також Фокус повідомляв, що 17 грудня парламент провів останнє пленарне засідання у 2021 році. Наступного разу нардепи зберуться в сесійній залі 25 січня 2022 року.