Складнощі перекладу. Чому Росія намагається говорити із США через голову ОБСЄ

Представники США, НАТО та ОБСЄ вимагали від Росії прибрати війська від українського кордону. У відповідь Кремль вирішив оголосити новий етап військових навчань та збільшити загрозу нападу.

13 січня у Відні закінчився тиждень "політичного тріатлону". Саме так у Росії назвали три раунди переговорів між РФ, США, країнами-членами НАТО та ОБСЄ. У кожному з них йшлося про присутність 100-тисячної армії на кордонах з Україною та вимоги Москви на адресу НАТО. Нагадаємо, Росія у грудні 2021 року висунула ультиматум, накресливши три червоні лінії: вона зажадала політичних гарантій нерозширення НАТО на схід за рахунок України та інших країн, зобов'язань не розміщувати в Європі нові американські ракети середньої та меншої дальності та обмеження військової діяльності в Європі.

Ще на старті переговорів представники всіх сторін визнавали: навряд чи результатом дипломатичних бесід буде повна деескалація і хоча б часткове прийняття умов РФ щодо розширення НАТО на схід. До переговорів у Відні росіяни підійшли з настроєм, який висловлювався фразою: "Велика кількість розбіжностей з фундаментальних питань".

Холодний душ на саміті в Женеві

Кремль спочатку і не приховував, що хоче розмовляти винятково з Білим домом. Ще в грудні Москва пропонувала вести їх на двосторонній основі лише з Вашингтоном. Експерти впевнені, що Росія хотіла б озвучити свої ультиматуми саме США, оскільки все ще думає, що тільки Росія як спадкоємиця СРСР і Америка, як за часів холодної війни, можуть вирішувати долю світу.

"Росія завзято вбиває клин між США та ЄС. Ніхто в Євросоюзі та НАТО так не цікавить Росію, як США. І далеко не всім у ЄС комфортно від такого діалогу над їхніми головами", – каже Марія Золкіна, політична аналітикиня Фонду "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва". Проте США спочатку не погодилися говорити про долю України чи європейських союзників без їхньої участі, тому з'явився тривимірний формат.

Перша зустріч з американцями відбулася 10 січня 2022 року в Женеві. Тривала вона довгих вісім годин. За цей час сторонам удалося лише задекларувати позиції. Представник Росії – заступник Міністра закордонних справ Сергій Рябков озвучив вимоги Кремля. Той наполягав на підписанні документа про нерозширення НАТО, зокрема відмови від прийняття в Альянс України та Грузії навіть у дуже далекій перспективі.

У відповідь заступниця держсекретаря США Венді Шерман, яка очолювала делегацію країни, сказала, що Вашингтон не вважає за можливе припинити політику "відкритих дверей", а переговори про вступ чи ні нових країн – справа суто особиста двох сторін, і Росія не має права впливати на цей процес.

"Основну мету – обмін думками та показну гру в непоступливість – зустріч виконала бездоганно. Кожна делегація змогла наприкінці гордо сказати, що від позицій ні на метр не відступила. Спроба американців протягнути "третій порядок денний" – а саме питання ядерного обмеження та взаємного скорочення навчань – з боку росіян не знайшла підтримки, хоча саме тут можна було б безболісно досягти хоч якоїсь домовленості", – каже Олександр Краєв, експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма". Він зауважує, що відтепер постала важлива позиція: "Нічого про Україну без України, нічого про Європу без Європи, нічого про НАТО без НАТО".

"Проблематика України нарешті стала в американському наративі частиною європейської безпеки і безпеки НАТО. Тому поступки щодо України після цієї зустрічі настільки ж малоймовірні, як поступки на лінії НАТО", – упевнений Краєв.

Тридцять проти одного: переговори Росія — НАТО

З представниками Європейського Союзу російським посланцям довелося зустрітися 12 січня у штаб-квартирі НАТО у Брюсселі. Там уперше за два роки відбулося засідання Ради Росія-НАТО. У ній взяли участь представники 30 країн-членів Альянсу. Делегацію Кремля очолили заступник голови МЗС Олександр Грушко та заступник голови Міноборони РФ Олександр Фомін. На порядку денному були ті самі питання: безпека Європи, вимоги РФ до НАТО і загроза вторгнення Росії в Україну. Напередодні американська преса писала, що ця зустріч – "критичний шанс поставити Кремль на місце" та можливість показати єдність Європи та США, а сенатори-республіканці підготували законопроєкт про збільшення санкцій на випадок початку нової хвилі агресії.

Переговори в Брюсселі, як і в Женеві, затяглися, замість запланованих трьох годин, тривали чотири. Після закінчення Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг виступив з досить різкою заявою, сказавши, що це була непроста дискусія, але важлива. "Росія не може ветувати рішення про те, коли Україна може вступити до НАТО. Союзники готові надавати підтримку Україні на її шляху до НАТО, у модернізації її Збройних сил, виконанні стандартів НАТО і, нарешті, саме союзники та Україна прийматимуть рішення про її членство". Росії дорого коштуватиме будь-яке застосування сили проти України", – пояснив він. Крім того, Столтенберг попередив: НАТО замислюється про збільшення присутності у Східній Європі та концентрацію сил для захисту своїх союзників у разі нападу на Україну.

У відповідь заступник голови МЗС РФ Грушко заявив: "Якщо не вдасться парирувати загрози своєї безпеки політичними заходами, Росія використовуватиме військові".

"Щоб сприяти деескалації країни, НАТО має припинити військове сприяння Україні, припинити постачання зброї та відкликати інструкторів, офіцерів та солдатів", — сказав російський чиновник.

Безпека Європи

Європа, як ніколи, стурбована своєю безпекою, про це прямо заявив чинний голова ОБСЄ, представник Польщі Збіґнєв Рау. "Європейський регіон нині ближчий до війни, ніж будь-коли за останні 30 років", — уточнив він перед початком спеціальної ради ОБСЄ 13 січня. На ній, на відміну від попередніх двох зустрічей, були присутні представники України, адже вона – член організації.

Після зустрічі міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба сказав, що "під час засідання ради ОБСЄ прозвучала консолідована міжнародна підтримка України в умовах військового тиску та неправомірних ультиматумів з боку РФ. Партнери повністю поділяють позицію України".

Водночас, представник РФ при ОБСЄ Олександр Лукашевич заявив: адекватної відповіді на переговорах у Відні від західних партнерів не прозвучало.

"Росія – миролюбна країна, але мир за будь-яку ціну нам не потрібен. Необхідність отримання зазначених юридично оформлених гарантій безпеки для нас має безумовний характер", – сказав Лукашевич.

За результатами зустрічей у Женеві, Брюсселі та Відні стало зрозуміло, що Європа, США та НАТО не збираються йти на поступки Росії. І навіть якщо, скажімо, Альянс не збирається приймати Україну до своїх лав у найближчі п'ять-десять років, то публічно заявити про це не може. По-перше, це твердження суперечитиме меседжу, озвученому в Бухаресті у 2008 році, а по-друге, свідчить про слабкість Альянсу перед Росією. Але з іншого боку, Росія може розцінити небажання США і НАТО йти на поступки як привід для широкомасштабного нападу на Україну, а фактично початку війни в центрі Європи.

Але європейські та американські дипломати таки намагаються говорити дипломатично. Так, посол США в ОБСЄ Майкл Карпентер зауважив, що ніхто й не очікував конкретних результатів, важливо знайти шляхи для поглиблення діалогу з Росією протягом найближчих місяців.

А як війна? Ситуація на кордоні РФ з Україною залишається тривожною

Тим часом заступник голови МЗС РФ Сергій Рябков уже попередив: у Москві не бачать підстав для проведення із США нового раунду переговорів щодо гарантій безпеки найближчим часом. І тому військові дії – не виключені.

Докази цього – ситуація на кордоні з Україною. Вона не стала менш напруженою. Навіть навпаки – РФ знову направила в бік України військову техніку, оголосивши новий раунд навчань. 11 січня Західний військовий округ російських збройних сил повідомив, що близько трьох тисяч військовослужбовців розпочали навчання на полігонах у Воронезькій, Білгородській, Брянській та Смоленській областях. А вони – на кордоні з Україною.

Цю інформацію підтверджують і дослідники Conflict Intelligence Team. Аналітики опублікували фото танків, уточнивши: "Серед них танки 5-ї окремої танкової бригади, знайомої багатьом з боїв за Дебальцеве". Крім того, видання The New York Times з посиланням на американського високопосадовця написало про переміщення ударних і транспортних вертольотів, штурмових винищувачів ближче до України.

"Росія не діє так, як у квітні 2021 року, коли частину сил було відведено. Кремль демонструє: він готовий до ескалації. Росія хоче протестувати Захід, чи піде він на введення нових санкцій", – каже політолог Олександр Мусієнко. До речі, тест законопроєкту сенаторів-демократів щодо санкцій проти Кремля вже опубліковано. Згідно з документом, заборона на в'їзд до США та заморожування американських активів загрожує президенту РФ Володимиру Путіну, а також прем'єр-міністру, голові МЗС, міністру оборони, командувачам різних типів військ та іншим особам, яких Білий дім визнає причетними до можливої агресії проти України. У Кремлі відреагували – подібні кроки означатимуть розрив відносин із США.