Росія перестала вимагати від України "демілітаризації" та "денацифікації", — Financial Times
Росія готова погодитися зі вступом України до Євросоюзу в нейтральному статусі. Український переговорник Давид Арахамія попередив, що до "прориву" в домовленостях треба ставитись обережно.
Росія вже не вимагає від України денацифікації під час переговорів і готова погодитись із вступом країни до Євросоюзу за умови її нейтрального статусу. Про це пише британська газета Financial Times з посиланням на чотири інформовані джерела.
Москва та Київ обговорюють паузу в бойових діях згідно з домовленістю, умовою якої стане відмова України від вступу до НАТО в обмін на гарантії безпеки та перспективу вступу до ЄС. Проєкт угоди не передбачає інших вимог агресора – демілітаризації, денацифікації та захисту російської мови, кажуть співрозмовники газети.
"Представники України та РФ мають зустрітися 29 березня у Стамбулі в межах четвертого раунду мирних переговорів, покликаних покласти край повномасштабному вторгненню РФ в Україну", — пишуть автори матеріалу.
Україна та західні союзники скептично ставляться до намірів президента Росії Володимира Путіна, адже він може використати час для переговорів як "димову завісу" та заповнити військові сили для нового наступу.
Радіти рано
Український переговорник, голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія сказав журналістам британського видання, що сторони близькі до угоди про гарантії безпеки та можливості вступу України до ЄС. Політик вважає, що поки що до перспективи "прориву" варто ставитися обережно.
"Усі питання були на столі від самого початку переговорів. Багато моментів у кожному з них не вирішено", — додав він.
Інший співрозмовник підкреслив стурбованість України щоденною зміною позиції РФ як щодо військового тиску, так і щодо "демілітаризації" Києва.
У межах угоди Україна має відмовитися від розробки ядерної зброї, розміщення на своїй території іноземних військових баз та прагнення вступити до НАТО. Натомість Україна отримає гарантії безпеки від 11 країн: Росії, Китаю, США, Великої Британії, Канади, Франції, Німеччини, Італії, Польщі, Туреччини та Ізраїлю.
Арахамія називає ці гарантії "близькими до 5 статті НАТО", згідно з якою всі члени альянсу зобов'язані захищати союзника в разі нападу на нього.
Зазначимо, що відомості джерел Financial Times після виходу матеріалу спростував колишній головний редактор радіостанції "Эхо Москвы" Олексій Венедиктов.
"Наскільки я знаю — це не так. Причому зовсім не так", — написав він у Telegram.
Камені спотикання – Крим та Донбас
Основним каменем спотикання у можливій угоді стануть спроби України повернути окуповані Росією території. Москва, за словами Арахамії, вимагає від України визнати Крим російським, а терени Донбасу – незалежними.
"Ми ніколи не визнаємо інших кордонів, окрім прописаних в Акті проголошення незалежності України", — заявив український переговорник.
Україна готова обговорювати гуманітарні питання – відновлення водопостачання Криму та зобов'язання не повертати острів силою.
У разі припинення вогню міністри закордонних справ України та Росії зустрінуться для розробки окремих документів для узгодження гарантій безпеки та соціальних питань – захисту російської мови. Після цього будуть спроби влаштувати зустріч Путіна та президента України Володимира Зеленського, упевнені джерела газети.
Будь-яку угоду мають ухвалити гаранти та ратифікувати парламенти. Джерела кажуть, що потенційні гаранти ще не домовилися підтримувати безпеку України.
"Єдине вирішене питання — це якісь міжнародні гарантії шукає Україна. Нам ще потрібне схвалення поручителів, інакше угода не відбудеться", — підсумував Арахамія.
Нагадаємо, представник керівництва США 28 березня говорив про неготовність Путіна піти на компроміс, щоб закінчити війну в Україні.
Глава Луганської ОВА в інтерв'ю Фокусу говорив, що Путін ненавидить Україну всіма фібрами душі і політика тут ні до чого.