Нейтральний статус України. Про що були переговори з РФ у Стамбулі

Тема дня – нейтральний статус України

Основний пункт, яким Києву з Москвою, судячи з коментарів обох сторін, вдалося знайти точки дотику під час зустрічі 29 березня в Стамбулі — нейтральний статус України за умови міжнародних гарантій безпеки.

За словами голови української делегації, лідера фракції "Слуга народу" у Верховній Раді Давида Арахамії, Україна запропонувала укласти новий міжнародний договір, який мають підписати та ратифікувати постійні члени Ради безпеки ООН, серед яких Франція, США, Великобританія, Росія, а також Туреччина, Німеччина, Канада, Польща й Ізраїль.

"Ми наполягаємо, щоб це був міжнародний договір, який підписуватимуть усі гаранти безпеки, який ратифікуватимуть, щоб не повторювати помилку, яка була колись у Будапештському меморандумі. Це виявився просто папірець, а ми навчені зараз уже дуже болісно. Ми хочемо, щоб це був міжнародний механізм конкретних гарантій безпеки для України, який працював би", — повідомив під час брифінгу 29 березня Давид Арахамія.

Українська сторона наполягає на тому, що у новому договорі має бути зазначено, що в разі воєнного конфлікту на нашій території країни-гаранти мають протягом трьох днів відреагувати на агресію.

За дужки пропонують винести питання окупованого Криму й ОРДЛО. На ці території гарантії безпеки не поширюватимуться. Крім того, Україна обіцяє не намагатись повернути ці території воєнним шляхом.

У відповідь на міжнародні гарантії безпеки Україна обіцяє відмовитися від розміщення іноземних військових баз і військових контингентів, у тому числі присутності іноземних інструкторів на своїй території, не вступати до військово-політичних спілок — тобто фактично йдеться про те, що всі домовленості, наприклад, про польсько-британсько-українське тріо — в минулому, проводити військові навчання на своїй території лише за згодою країн-гарантів — а отже, Росія зможе заблокувати будь-які з них.

Як бонус, усі гаранти безпеки сприятимуть вступу України до Європейського Союзу.

Російська сторона обіцяла передати усі пропозиції президентові РФ Володимиру Путіну. І вже незабаром у російському міноборони заявили про "кардинальне зниження" активності російської армії у київському та чернігівському напрямках — війська відступають, а голова російської делегації Володимир Мединський вперше припустив, що зустріч Путіна та Зеленського реальна — "після підписання договору".

"Пропонований формат був таким: спочатку готується договір, потім договір затверджується переговорниками, візується міністрами закордонних справ на зустрічі, після цього обговорюється можливість зустрічі керівників держав для підписання цього договору", — зазначив Мединський.

Які наслідки можуть спричинити переговори в Стамбулі

"Стамбульський меморандум" — як уже назвали запропонований Києвом міжнародний договір українські експерти — в Україні сприйняли, м'яко кажучи, неоднозначно. Дехто каже про нього з обережним оптимізмом, інші називають кроком назад.

Марія Золкіна, аналітикиня Фонду "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва", каже, якщо в новому документі йтиметься лише про постачання нашої країни зброєю в разі нової війни та можливе закриття неба на розсуд країн-гарантів, він нічим не відрізнятиметься від того, що сьогодні має Україна.

"Ми не зможемо розмістити жодну військову базу на своїй території. Навчання з НАТО, підозрюю, так само заборонять, постачання зброї в "мирний період" припиниться, а ще нам не можна буде вступати в жодні справжні військово-політичні альянси", — написала Золкіна в себе у Facebook. А директор "Агентства розвитку Приазов'я" Костянтин Батозький додає, що поєднати нейтральний статус із гарантіями безпеки без присутності військової сили з боку країн-гарантів на нашій території просто неможливо.

"Будь-які гарантії безпеки припускають присутність на території менших держав військової сили великих держав. Це може бути або індивідуальна, або колективна присутність. Саме такий механізм є гарантом безпеки. Інші модальності реалізації гарантій безпеки існують виключно на папері. Як-то кажуть: "На цій каруселі ми вже каталися", — пояснює Батозький.

Як зазначає Олександр Чалий, один із офіційних переговорників від України під час сьогоднішньої зустрічі делегацій, міжнародні гарантії мають бути чіткими й аналогічними 5 статті статуту НАТО. Вона, нагадаємо, говорить, що напад на одну країну альянсу вважається нападом на всіх його членів, і всі країни беруть участь у відбитті агресії.

Це, за словами політолога Олега Постернака, вселяє надію, що пропозиція Києва, якщо вона справді буде сформульована за аналогією з 5 статтею статуту НАТО, буде значно серйознішою, ніж Будапештський меморандум, що канув у Лету.

"У новому коаліційному військово-політичному форматі, куди увійдуть постійні члени ООН і нові держави, Туреччина, Польща, Німеччина і так далі, має бути продубльована 5 стаття статуту НАТО. Це означає, що мирна угода не буде повторенням Будапештського меморандуму, який не має правових наслідків. Це будуть чіткі гарантії для України", — розмірковує Постернак у розмові з Фокусом.

Експерт у той же час підкреслює, що піддаватися миролюбній ейфорії та будувати плани на облаштування майбутнього рано, оскільки ми продовжуємо захищатися, а Росія все ще може підтягнути нові сили для подальшої ескалації.

Нагадаємо, переговори планують продовжити у відеоформаті. Як писав раніше Фокус, на тлі сьогоднішньої зустрічі російської та української делегацій у Стамбулі Міністерство оборони Росії ухвалило рішення про "кардинальне" скорочення активності на київському та чернігівському напрямах. У відомстві таке рішення пояснили підвищенням довірою між сторонами та переходом переговорів у "практичну площину".