Змінити Кличка на Кіма: що означають нові інтриги довкола КМДА

В пʼятницю, 23 червня, відбулося засідання Ради національної безпеки й оборони України. На порядку денному було обговорення питань доступність бомбосховищ, корупція в судовій системі та євроінтеграція. Анонсованих секретарем РНБОУ Олексієм Даніловим кадрових рішень не відбулося, і це ще більше додало інтриги. Їх очікували, насамперед, за результатами перевірок стану укриттів в Києві.

Напередодні в ЗМІ зʼявилися чутки, що голова Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім може очолити відповідну адміністрацію в Києві. Сам Кім віджартувався, що не готовий обговорювати це питання та "вперше про це чує".

21 червня міський голова Києва Віталій Кличко заявив про політичний тиск на столичну владу, потужну інформаційну кампанію з дискредитації його репутації.

"Відбувається шквальна кампанія з дискредитації столичної влади і мене особисто. Безкінечні обшуки, що паралізують роботу департаментів і служб міста. У воєнний час вносять хаос в управління столиці, не дають належно працювати підприємствам критичної інфраструктури. По кілька разів приходять за однією і тією ж документацією… Стараються як можуть, щоб знищити репутацію Кличка, але накопати на мене нічого не можуть, тому вручають підозри підлеглим і голосно кричать про нібито винуватість. А коли справи розваляться в судах, ніхто ж не вибачиться", — йдеться в заяві Кличка.

Відносини Кличка з центральною владою набули конфліктності на початку червня 2023 року. Тоді, через зачинене під час повітряної тривоги укриття в Деснянському районі Києва загинуло троє людей, зокрема одна дитина. Це спровокувало шквал критики на адресу міської влади, а президент Володимир Зеленський дав доручення терміново перевірити, в якому стані знаходяться всі об’єкти укриття. Вже 3 червня в мережі зʼявилося відеозвернення голів районних державних адміністрацій (РДА) в місті Києві, із закликом до Кличка відмовитися від повноважень голови Київської міської державної адміністрації (КМДА). Тут варто зазначити, що голів РДА призначає та звільняє президент України за поданням голови уряду.

"Ще напередодні війни, в січні 2022 року Кабмін змінив порядок призначення голів РДА. Раніше для того, щоб призначити голову РДА, треба було, щоб голова КМДА подав кандидатуру, а президент — підписує. Це дуже важливий момент, тому що, коли ви бачите в новинах, що "президент призначив голову РДА", то насправді він тільки підписував кандидатури. У січні 2022 року Кабмін змінив цей порядок і тепер голів РДА подає прем’єр-міністр. Так у Києві змінились три голови районів", — пояснює Фокусу аналітик руху "Чесно" Михайло Загородній.

Що таке КМДА та КМВА

Для розуміння ситуації треба пояснити структуру владу в Києві, що склалася нині. Віталій Кличко є міським головою, обраним на місцевих виборах 2019 року. Водночас він очолює КМДА — місцевий орган державної виконавчої влади. Голову КМДА призначає та звільняє президент за поданням премʼєр-міністра. Призначення Кличка відбулося ще в 2014 році, документ підписав Петро Порошенко, який був на той момент президентом. Обидві посади — голови КМДА та міського голови — існують у штатному розписі відповідно до закону "Про столицю України — місто-герой Київ".

Водночас на період воєнного стану в країні утворюються військові адміністрації, у випадку Києва – Київська міська військова адміністрація. Голів військових адміністрацій призначає президент за поданням Генштабу ЗСУ або відповідних обласних державних адміністрацій. На сьогодні Київську ОВА очолює генерал-полковник Сергій Попко, попередньо посаду займав генерал-лейтенант Олександр Павлюк.

З огляду на це, якщо Кім все-таки очолить КВМА, це треба вважати ротацією. У випадку з КМДА, ситуація складніша — для цього, попередньо потрібно звільнити Кличка та погодити з премʼєр-міністром нову кандидатуру.

Нагадаємо, спроби звільнити Кличка з КМДА тривають вже не перший рік. Апогею вони досягли, коли Офіс президента очолював Андрій Богдан. Ще в 2019 році, одразу після виборів президента, команда переможця — Володимира Зеленського намагалася змістити очільника столиці. Подання на звільнення пройшло підпис премʼєр-міністра Гончарука та на довгий час осіло в кабінетах Офісу президента.

Михайло Загородній нагадує, що в українському законодавстві присутня правова колізія, що дозволяє оскаржувати рішення про зміну голови КМДА в судах. Йдеться про рішення Конституційного суду України від 2003 року, що посаду голови КМДА та мера Києва не можна розділяти. Водночас досі чинна поправка до закону про столицю, прийнята "Партією регіонів" за часів Віктора Януковича, що дозволяє президенту змінити голову КМДА.

"Тут є конфлікт. Єдине, якщо президент це зробить, Кличку доведеться йти в суд і доводити, що президент не має права це робити. А ви знаєте, що суд триває довго, каденція йде, а тим часом повноваження у місті має людина, яку призначив президент, а Кличко залишиться без них", — говорить аналітик.

У чому конфлікт Кличка й Офісу президента

Опитані Фокусом експерти вважають, що розмови про заміну голови КМДА є продовженням конфлікту між Офісом президента та Кличком, що триває ще з 2019 року. Каталізатором цього стала трагедія в Деснянському районі та політичні амбіції міського голови Києва.

"Кличко вже давно розпочав свою виборчу кампанію, але активізувалася вона 1 червня, після трагедії з укриттям. Кияни вже встигли побачити у своїх поштових скриньках друковані матеріали від міської влади, які інакше як агітацію не можна сприймати. Саме тому, всі дії і заяви Кличка вписуються в логіку його кампанії. На мою думку, він намагається зайняти нішу головного опозиціонера країни. Кличко намагається тримати ініціативу, бути, як то кажуть, відомим, а не тим, кого ведуть. Тому ми й бачимо подібні заяви і дії", — говорить Фокусу політолог Петро Олещук.

Він пояснює, що старт підготовки до виборчої кампанії могла спровокувати заява представників Парламентської асамблеї Ради Європи, що вибори в України потрібно провести навіть за умов воєнного стану. Але рішення щодо цього має ухвалює влада.

За інформацією Загороднього, Банкова вже певний час шукає кандидатуру для голови КМДА, але не може знайти того, хто б погодився та мав хорошу репутацію і медійний образ.

"Тут є одна причина — людина, яка очолить КМДА в таких умовах… це фактично можна розглядати, як політичний суїцид. Репутація такої людини буде зіпсована. Це дуже сильно нагадує історію з регіоналами, Поповим. Ця людина буде ворогом місцевого самоврядування в Києві. Дуже складно буде знайти достойну людину, яка на це погодиться", — говорить Загородній.

Замість висновків можна сказати, що як би не закінчилася історія зі зміною голови КМДА чи КМВА, ситуацію з київськими укриттями це не виправить. Результати ревізії укриттів показали, що майже половина з них непридатна до використання або недоступна.