Закон про посилення покарання військовослужбовців: солдатам тюремні строки, зрадниками – потурання

Армія, військові, військова форма, форма ЗСУ, прапор України, шеврон
Фото: Офис президента

Як зазначає юрист Харківського антикорупційного центру Володимир Рисенко, на сьогодні єдина можливість змінити рішення — це подавати скаргу до Європейського суду з прав людини проти України. Або чекати амністії.

Після ухвалення закону 8271 про посилення кримінальної відповідальності військовослужбовців у грудні 2022 року 99% обвинувачених у скоєнні воєнних злочинів, а йдеться про самовільне залишення військової частини, місця служби та поля бою, дезертирство, відмову діяти зброєю, непокору і невиконання бойових завдань, отримують реальні терміни ув’язнення. Про це в коментарі Фокусу для матеріалу "Закон штабних офіцерів: чому військових за дезертирство карають суворіше, ніж державних зрадників" розповів юрист Харківського антикорупційного центру Володимир Рисенко.

Раніше у 90% застосовувалося умовне покарання. Часто йшлося про менш ніж два роки позбавлення волі, які замінялися двома роками дисциплінарного батальйону, або покарання з застосуванням іспитового терміна 3-5 років позбавлення волі.

Рисенко зауважує, що покарання за воєнні злочини насправді суворі, адже навіть за державну зраду можна застосовувати менше мінімуму. Відомі випадки, коли за злочин за ст. 111, який передбачає покарання у вигляді 12 років, призначають п’ять, якщо суд вирішив, що 5 років достатньо для виправлення цієї особи.

"Закон 8271 потребує змін — суддям важливо повернути можливість оцінювати справи зі всіма обставинами, пом’якшуючи чи погіршуючи становище для обвинуваченого. Оскільки, він підриває справедливість та суперечить інтересам держави", — зазначає експерт.

Як варіант — повертати попередню редакцію, яка не була також дуже м’якою, вона була достатньою для вчинення кримінального правопорушення, але суд міг приймати в її межах адекватні та диференційовані рішення — різні, в залежності від обставин справи, особливо, коли військовослужбовці визнають свою провину та готові продовжувати службу.

Що ж стосується нинішніх вироків, то їх можна оскаржувати у судах вищих інстанцій, хоча Верховний Суд вже підтримав політику Генштабу ЗСУ щодо покарання військовослужбовця. Після цього єдина можливість змінити рішення — подавати скаргу до Європейського суду з прав людини проти України, але розгляд може затягнутися на роки. Або чекати амністії — ймовірно такий варіант буде можливим після перемоги України або із закінченням дії воєнного стану.

Більше читайте в матеріалі Фокусу "Закон штабних офіцерів: чому військових за дезертирство карають суворіше, ніж державних зрадників".