Політика

Зеленський схвалив довічний фінмоніторинг топчиновників: навіщо це потрібно

Новий закон є однією з обов'язкових умов, що висуваються МВФ і Європейським Союзом для початку переговорів про можливе членство України в ЄС.

Навіщо потрібен закон

Як ідеться в пояснювальній записці документа, ця законодавча зміна потрібна в межах умов вступу України до Європейського Союзу і для отримання фінансової підтримки від Міжнародного валютного фонду (МВФ).

Важливо

Це не назавжди: в НБУ розповіли, як відбуватиметься фінмоніторинг чиновників

Так, відповідно до норм ЄС і Групи з розроблення фінансових заходів щодо боротьби з відмиванням грошей, новий закон скасовує трирічний ліміт для статусу PEP, а також впроваджує ризикоорієнтований підхід до оцінки необхідних заходів фінансового моніторингу для PEP.

Закон також зобов'язує банки та інші фінансові установи переглядати ризики, пов'язані з PEP, протягом 12 місяців після їхнього звільнення з публічних посад.

Додаткова вимога закону полягає в тому, що суб'єкт первинного фінансового моніторингу (СПФМ) зобов'язаний надати письмові роз'яснення PEP упродовж п'яти робочих днів, обґрунтовуючи відмову в проведенні фінансових операцій або встановленні ділових відносин.

Крім того, закон вводить обов'язок національного PEP повідомляти банкам про свою участь або завершення публічних функцій.

Важливо зазначити, що закон передбачає штраф для СПФМ, який може сягати 1,7 мільйона гривень (до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) за неправильне застосування ризикоорієнтованого підходу до оцінки PEP і незаконну відмову від фінансових операцій.

Раніше, 17 жовтня, законопроєкт №9269-д Верховна Рада ухвалила у другому читанні.

Кого з українських чиновників вважають PEP

17 жовтня заступник голови Антикорупційного комітету ВР Ярослав Юрчишин пояснив, що в Україні налічується приблизно 10-15 тисяч топпосадовців, які потрапляють під статус PEP. Серед них:

глава держави, керівник уряду, міністри та їхні заступники; депутати парламенту;
члени верховного суду, конституційного суду або інших судових органів високого рівня, рішення яких не підлягають оскарженню, окрім як у виняткових обставинах;
члени суду аудиторів або правлінь центральних банків;
надзвичайні та повноважні посли, повірені у справах і високі посадові особи збройних сил;
члени адміністративних, управлінських або наглядових органів державних підприємств, що мають стратегічне значення.

"Але під моніторинг потраплять і ті родичі, які ведуть спільне господарство. Це дуже не зручно — і так є обмеження щодо родича-держслужбовця, але будуть ще більші.... Тобто знову будуть, бо вже були у 2019-2021", — зазначив Юрчишин.

Раніше повідомлялося про те, що документ ухвалили в першому читанні 21 вересня, але з нормою про створення реєстру PEP. Водночас у законопроєкті з'явилася поправка, яка давала змогу відтермінувати ухвалення документа до моменту, поки Україна не вступить до Європейського Союзу. Однак, за словами постійного представника МВФ в Україні Ваграма Степаняна, пропоновані зміни в законопроєкті про більш суворий фінансовий моніторинг політично значущих осіб, зокрема, щодо відтермінування запровадження цих заходів, порушують умови угоди між Україною та організацією і не відповідають міжнародним стандартам. Після цього профільний комітет Верховної Ради відкликав поправку, яка пропонувала відтермінування впровадження фінансового моніторингу до приєднання України до ЄС.