Це не назавжди: в НБУ розповіли, як відбуватиметься фінмоніторинг чиновників

Впровадження в Україні довічного статусу PEP (politically exposed person) для високопоставлених чиновників і політиків не означає, що з'явиться жорсткий фінансовий моніторинг до кінця життя. Про це написав на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook голова Національного банку Андрій Пишний.

Він пояснив, що фінансовий моніторинг стосується всіх клієнтів банків, оскільки це стандарт, який має виконуватися. Крім того, PEP (як і іншим клієнтам) можуть присвоїти низький, середній і високий рівень ризику. Але високий рівень ризику призначають тільки іноземним PEP.

"Через 12 місяців після того, як PEP перестав виконувати видатні публічні функції та банк переконався, що ризиків, притаманних PEP, немає (рівень впливу, обсяг повноважень у минулому, зв'язок між минулими та чинними повноваженнями), його операції є зрозумілими, застосовуватимуться звичайні процедури фінмоніторингу", — написав Пишний.

За його словами, законопроєкт №9269д, за який 17 жовтня 2023 року проголосували народні депутати, нівелює формальний підхід, вжиття щодо PEP непропорційних заходів. Це ризик-орієнтовний підхід, який банки мають застосовувати на практиці. Перші рекомендації від регулятора фінустанови отримали ще 2021 року.

"У 2023 році ми вже внесли відповідні зміни до своїх нормативно-правових актів, провели велику роз'яснювальну роботу з банками. Тому можу повторити ще раз сказане банкам, що НБУ надалі не терпітиме підходу, коли найкращий спосіб уникнути клопоту з PEP, це взагалі відмовити їм в обслуговуванні. Цю чітку позицію я доніс керівникам банків і AML-офіцерам на останній зустрічі", — наголосив голова Національного банку України.

Законопроєкт про PEP: що відомо

У червні цього року Національний банк України унормував окремі питання щодо застосування ризик-орієнтованого підходу банків до клієнтів — політично значущих осіб, які раніше мали рекомендаційний характер у листах міжнародних інституцій.

Комітет ВР з питань фінансів, податкової та митної політики 4 вересня 2023 року рекомендував ВР ухвалити за основу підготовлений законопроєкт, який відновлює скасований торік довічний статус PEP. Депутатам пропонували запровадити ризик-орієнтований підхід під час фінмоніторингу таких осіб.

Документ ухвалили в першому читанні 21 вересня, але з нормою про створення реєстру PEP. Водночас у законопроєкті з'явилася поправка, яка давала змогу відтермінувати ухвалення документа до моменту, поки Україна не вступить до Європейського Союзу.

Однак постійний представник МВФ в Україні Ваграм Степанян повідомив, що поправки до законопроєкту про посилення фінансового моніторингу політично значущих осіб щодо відтермінування набрання чинності не відповідають домовленостям між Україною та організацією, також вони порушують міжнародні стандарти.

Після цього профільний комітет Верховної Ради відкликав правку про відтермінування фінмоніторингу до вступу України в ЄС, а Верховна Рада вже 17 жовтня ухвалила законопроєкт за основу.

Нагадаємо, нещодавно Фокус пояснював, чому банки можуть блокувати карткові рахунки своїх клієнтів. Також Фокус писав, як саме банки відстежують операції клієнтів через термінали.