Катастрофа Іл-76 в Росії: що насправді сталося та чи були полонені українці на борту

24 січня приблизно о 12:00 за київським часом в Корочанському районі Бєлгородської області впав російський військово-транспортний літак Іл-76.

Спочатку про це сповістили російські анонімні телеграм-канали, оперативно виклавши відео, згодом й державні агенції з посиланням на Міноборони РФ.

Водночас низка українських медіа, згадуючи свої джерела, повідомила, що збиття Іл-76 є роботою Збройних Сил України. Літак перевозив ракети до комплексів С-300, з яких росіяни обстрілюють Харків та область.

Згодом росіяни додали: на борту літака нібито перебували 65 полонених українських військовослужбовців, яких перевозили до Бєлгородської області для обміну, а також шість членів екіпажу та троє супровідників. За цим літаком, за повідомленням РФ, йшов ще один, на борту якого було ще 80 українських військовослужбовців — він розвернувся і полетів в зворотному напрямку.

Інформацію про військовополонених на борту одразу прокоментували в Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими (Корштаб). Там повідомили, що Корштаб та інші профільні структури збирають і аналізують інформацію, та попросили утриматися від поширення неперевіреної інформації. "Противник активно здійснює інформаційні спецоперації, спрямовані проти України, які мають на меті дестабілізацію українського суспільства", — зазначили там.

Доконаний факт: обмін полоненими планувався

Ще зранку закриті телеграм-канали, на яких зазвичай обговорюється питання звільнення українських полонених, випустили традиційне для такого дня повідомлення українською: "Всім приємних новин" та додали прапор України.

Це означало, що сьогодні міг відбутися обмін військовополоненими. До того ж раніше українська сторона також заявила, що Україні нарешті вдалося розблокувати процес перемовин про обміни. Саме тому перший у 2024 році відбувся 3 січня, тоді повернулися, за офіційними даними, 230 військових та цивільних громадян. Також у січні планувався ще як мінімум один обмін.

Журналістка Медійної ініціативи за права людини Марія Климик, яка досліджує питання повернення українських військовополонених, говорить, якщо Росія і погодилась повертати українців, то вона зазвичай збирає їх по різних місцях утримання і території РФ й додає тих, хто перебуває в окупації. Перших, як правило, перевозить літаками, оскільки колонії, де тримають полонених, розкидані по всій території Росії.

"Зі свідчень українських військовослужбовців, звільнених з полону, їх територією Росії часто перевозили літаками — як на етап, тобто з колонії в колонію, так і на обмін. Дехто згадує про "Ан", хтось — "Іл". Якщо говорити про логістику, то напередодні обмінів один літак перелітав з аеродрому на аеродром та збирав полонених. Тобто один літак здійснював кілька посадок, перш ніж прибути в пункт призначення, де військових саджали в автобуси або вантажівки і везли на кордон з Україною", — додає у розмові з Фокусом вона.

Климик наводить цитати зі свідчень військових. Один з них, приміром, згадує, що його з окупованого Криму перевозили літаком до Курська, а іншим — везли на обмін. Вона цитує свідка: "Нас вантажать в Іл-76, я десантником був, розрізняю, що за літак. Військова поліція замотує нам очі, літак злітає, я лечу".

Іл-76 — популярний в Росії літак

Іл-76 — це радянський і російський військово-транспортний літак. Він експлуатується з 1975 року, призначений для транспортування техніки та вантажів різного призначення. Збирати нові одиниці та ремонтувати старі Росія може самостійно на своїй території, цим, зокрема, й пояснюється активне застосування.

Про це у розмові з Фокусом згадує і військовий експерт Михайло Жирохов.

"Такі літаки літають регулярно між базами військово-морських сил РФ, приміром, раз чи двічі на тиждень. Переважно на далекі відстані, зокрема й у країни Близького Сходу та Африки. У Сирію саме вони перевозили особовий склад та техніку. Іл-76, як правило, перевозять щось з точки "А" до точки "Б", а на шляху забирають ще додаткові вантажі — запчастини, боєкомплект, людей. Ганяти літак, розрахований на 145 (у двопалубному варіанті літака — 225) осіб, лише з 60 людьми нелогічно. А надто ще один за ним із 80-ма. Іл-76 тільки за годину з’їдає вісім тонн палива. Хоча Росія "багата країна", але і для неї це дуже дорого. Тому у ньому мала бути ще або техніка, або боєкомплект", — говорить він.

Але на аеродром Бєлгорода подібні російські літаки літають регулярно. Летовище давно закрите для цивільного авіатранспорту.

"Складно сказати, як вони гарантують безпеку, — аеродром за сто кілометрів від кордону з Україною. Вони ставлять там ЗРК "Панцир", — говорить Михайло Жирохов.

Посадка чи зліт: на якому етапі сталась катастрофа Іл-76

Росіяни стверджують: Іл-76 летів з підмосковного аеродрому Чкаловський до Бєлгорода.

Українські експерти, які аналізували оприлюднене росіянами відео, говорять, що на ньому помітно, що літак виконував не посадку, а зліт. Але згодом припустили, що, можливо, повітряне судно заходило на друге коло, тобто з першого разу не змогло сісти.

"Але про це говорити складно, оскільки для кожного аеропорту існує спеціальний план заходу на посадку, на друге коло. І кожен екіпаж має цю схему, але це інформація з обмеженим доступом. Тому чи Яблоново (село в Бєлгородській області, — Фокус) є на шляху — не відомо", — пояснює аналітик.

Якщо припустити, що літак впав та на його борту були люди, то можна порівнювати цю подію з падінням внаслідок прицільного влучання літака Іл-76 у аеропорту Луганська в 2014 році. Тоді рештки тіл членів екіпажу та українських десантників були розкидані у радіусі 1,5–2 кілометра. Щодо літака, то залишився тільки хвіст літака, двигуни, адже вони з жаростійкого матеріалу.

Реакція Росії: сторона обвинувачення

На відміну від випадку падіння літака А-50, що сталось 14 січня, коли не було чутно жодного офіційного коментаря, нині російські чиновники та різного роду експерти вже у перші години вирішили висловити свої позиції та коментарі.

Якщо узагальнити, то Росія обвинувачує у збитті літака Україну — мовляв, навмисно був атакований засобами ППО з території України (згадувалися американська система MIM-104 Patriot або німецька IRIS-T SLM) та героїзувала екіпаж, який нібито зміг відвести літак від населеного пункту, аби уникнути більших жертв.

"Росія говорить, що Україна стріляла з території Харківської області. Ці території постійно під російськими обстрілами, тому дуже складно уявити, що ми могли перетягнути туди щось із названого. Це дуже ризиковано, в той час, коли Харків бомблять чи не щодня. Зранку 24 січня було дві повітряні тривоги — понад кордоном йшли Су-34, які кидали ракети. Тому наявність там таких серйозних систем, які можуть бути пошкоджені, можна виключати", — стверджує Жирохов.

Його колега Роман Світан звертає увагу журналістів, що під час польоту літака росіяни обстрілювали Харків із ЗРК С-300.

Вже надвечір 24 січня Головне управління розвідки Міноборони України підтвердило інформацію, що на цей день (24 січня) був запланований обмін військовополоненими. Також міністерство повідомило, росіяни під час обміну не повідомили українській стороні про необхідність гарантування безпеки повітряного простору в районі міста Бєлгород у визначений період часу, Україна не була поінформована про кількість транспортних засобів, маршрути та форми доставки полонених. Відомо, що доставлення полонених відбувається як авіаційним, так і залізничним та автомобільним транспортом.

"За твердженням російської сторони, це сталося внаслідок збиття російського літака Іл-76, який буцімто перевозив наших полонених. Наразі ми не маємо достовірної та вичерпної інформації з приводу того, хто саме перебував на борту літака та в якій кількості. Зі свого боку Україна виконала всі домовленості для підготовки обміну. Російських полонених військовослужбовців було вчасно доставлено на обумовлену точку для обміну, де вони перебували у безпеці", — йдеться у повідомленні розвідки.

Це означає, що Україна, хоча і обвинувачує у збитті літака Росію, але не говорить прямо, що ЗСУ не причетні до події.

Катастрофа з літаком Іл-76 в РФ: які прізвища вже оприлюднені

Ще вдень російські пропагандисти оприлюднили списки, вказавши, що в них — нібито прізвища та імена тих, хто був у літаку. Правозахисники вже частково проаналізували їх, і знайшли, наприклад, ім’я колишнього полоненого, якого обміняли 3 січня 2024 року.

Також у цьому списку є до двох десятків прізвищ військових, які напередодні згаданого обміну 3 січня були у російських списках, але так і не повернулись в Україну. Найбільше з них представників 24 окремої механізованої бригади, які перебували у полоні на окупованих територіях Луганської області.

Згадуються також захисники Маріуполя. Представники полку "Азов", за попередньою інформацією, у списках відсутні.

Важливо, що колишні військовополонені звертають увага на те, що російські джерела наголошують, що для охорони 65 військових були задіяні тільки три охоронці. Це викликає заперечення з боку звільнених українців, які вже пройшли процедуру обміну та на своєму досвіді пересвідчилися, скільки охорони Росія виділяє для перевезення полонених. "Коли мене везли літаком із Брянська у Бєлгород, то на 50 полонених було десь "рил 20" з їхньої воєнної поліції", — говорить колишній полонений Максим Колесніков.

Важливо

Сильний вибух, немає останків тіл: що не так у версіях про падіння літака Іл-76