Вони втомилися: чому Зеленський розпочав кадрову чистку в своєму Офісі

Минулої суботи, 30 березня, Володимир Зеленський звільнив 59-річного Сергія Шефіра з посади першого помічника президента, яку він обіймав з травня 2019 року. Слід зазначити, що пан Шефір — один із найближчих довірених людей в оточенні глави держави та особистий друг Зеленського ще з часів його роботи в "95 Кварталі".

Невдовзі після відставки Сергій Шефір заявив, що й надалі лишатиметься в команді президента.

"Незалежно від усього, що ви чуєте і читаєте, я в команді президента. Без варіантів. Окрім того, що він президент, він мій друг, а це набагато важливіше за посаду", — зауважив тепер вже експомічник Зеленського.

Як і чому кадровий маховик набрав обертів

Перед тим, як відправити Сергія Шефіра у відставку, днем раніше Зеленський також звільнив одразу двох заступників глави Офісу президента — Олексія Дніпрова та Андрія Смирнова. На їхнє місце було призначено Олену Ковальську та Ірину Мудру.

Перша прийшла на Банкову з Мін’юсту, де обіймала посаду заступника міністра.

"Величезні вітання, Ірино, з призначенням! Офіс Президента України безсовісно переманює найкращі кадри. Працюємо разом далі задля перемоги!", — написав у себе в Facebook тепер вже колишній керівник пані Мудрої Денис Малюська.

Значну частину її діяльності, як свідчать дані Мін'юсту, було присвячено юридичному забезпеченню зовнішньої політики, зокрема, створенню міжнародного реєстру збитків, завданих війною Україні, та стягнення їх з Російської Федерації.

А Олена Ковальська, починаючи ще з довоєнного 2021 року, керувала в ОП головним управлінням стратегічних комунікацій Директорату з питань інформаційної політики, а з 2022-го зайняла посаду керівника Кабінету голови Офісу Андрія Єрмака. Також Ковальська була членом робочої групи при президентові зі створення трибуналу, що судитиме владу РФ за злочин агресії.

Звільнений заступник глави ОП Андрій Смирнов, який обіймав свою посаду з вересня 2019-го, невдовзі після повномасштабного російського вторгнення почав займатися питанням створення Спеціального міжнародного трибуналу (СМТ).

На переконання тепер уже колишнього заступника Єрмака, СМТ мав би бути сформований через процедуру голосування в Генасамблеї ООН чи як альтернативий варіант — шляхом підписання міжнародного договору з обов’язковим скасуванням імунітетів президента РФ Путіна, а також російського прем’єр-міністра Мішустіна і очільника російського МЗС Лаврова.

Свої посади також днями втратили радники ОП — нардеп від "Слуги народу" Михайло Радуцький, Сергій Трофімов та Олег Устенко, а також позаштатні уповноважені з волонтерської діяльності Наталія Пушкарьова та забезпечення прав захисників Альона Вербицька. Їхнє звільнення у владній команді називають запланованим кроком у межах анонсованого особисто Володимиром Зеленським "перезавантаження" влади.

Коментуючи у своєму відеозверненні кадрові перестановки, що відбулися в ОП, Володимир Зеленський заявив, що крапку в кадровій історії ще ставити зарано. "Ми робимо Офіс функціональнішим", — зазначив президент.

Тобто, очевидно, будуть і нові звільнення. У політичних колах кандидатами на вихід з президентського Офісу називають заступника голови ОП Андрія Сибігу, який займається зовнішньополітичними питаннями, та Ростислава Шурму, що курує економічний напрямок.

Зеленський шукає більш ефективну конфігурацію людей

Політолог Ігор Петренко у розмові з Фокусом, зазначивши, що кадрова хвиля у владі була прогнозованою, не виключив, що "потенційно можуть відбутися і кадрові зміни в Кабміні, де є чимало вакантних місць".

"Кадрові ротації останнього часу, на мій погляд, свідчать про те, що президент зараз шукає більш ефективну конфігурацію людей по окремим напрямкам. Плюс люди, котрі тривалий час займають ту чи іншу посаду, банально втомлюються і це також спонукає до відповідних рішень", — зауважив Петренко.

Як приклад політолог навів нещодавню відставку Олексія Данілова з посади секретаря РНБО: "Він був надзвичайно активним на початку своєї каденції і фактично перезавантажив підходи у роботі Радбезу. Зараз же у президента, який є головою цього дорадчого органу, є бачення, що РНБО має зосереджуватися на доктринальному підході в частині безпекової компоненти: куди рухатися, на чому робити особливі акценти і так далі".

Аналогічною кадровою формулою, на переконання Ігоря Петренка, чинний президент керувався, здійснюючи ротації в своєму Офісі.

"Наприклад, того ж Смирнова, який курував напрямок реформи судової системи, замінили на Мудру, яка до цього працювала в Мін’юсті. Тобто пані Мудра теж близька до цієї сфери. Що ж стосується Шефіра, який раніше займався питаннями, пов’язаними з деолігархізацією, то слід зауважити, що зараз у нас фактично мінімізований вплив олігархів, чимало з яких через війну втратили фінансово-виробничу базу. Власне, тому напрямок, яким займався Шефір, втратив свою актуальність", — зауважує Ігор Петренко.

На переконання політолога, останні кадрові кроки Зеленського "наочно свідчать про зміну парадигми самого президента".

"Тому, вочевидь, ті люди, які можуть надалі бути його радниками чи помічниками, мають відповідати новим світоглядно видозміненим баченням Володимира Зеленського", — резюмує експерт.

Опоненти президента використовують кадрові ротації проти нього

Нагадавши про те, що Володимир Зеленський ще під час своєї інавгурації говорив про те, що в нього в команді будуть лише ті люди, які будуть демонструвати готовність і спроможність досягати конкретних результатів, політолог Валентин Гладких в коментарі Фокусу зауважив, що "президент вже неодноразово доводив, що керується саме цим принципом".

"Тому я до цих кадрових рішень ставлюся спокійно і рівно, на відміну від деяких політиків та їх прихильників, котрі скрізь і всюди шукають різноманітні конспірологічні теорії і "зради". І це все відбувається тому, що деякі політики, розуміючи, що рейтинги Зеленського для них є недосяжними, намагаються постійно його дискредитувати шляхом дискредитації його команди, передусім з Офісу президента", — підкреслює Валентин Гладких.

Тим часом, на думку експерта, деякі представники провладної команди інколи самі дають приводи для критики. "Наприклад, хто такий був Арестович? Позаштатний радник, який, прикриваючись цим статусом, надавав суттєвої ваги своїм часто, даруйте, відверто дебільним заявам. І таких як він було стільки, як собак не різаних!", — каже Гладких.

Повертаючись до останніх відставок в ОП, експерт зауважує, що не варто відкидати варіант, що звільнених людей згодом призначать на якісь інші посади.

"Цілком можливо, що в Офісі вони проявили себе на високому виконавчому рівні і їх переведуть на другий напрямок. А, можливо, навпаки — вони не справилися з поставленими задачами і їх банально "попросили". Втім, я не здивуюся, якщо, наприклад, на "Прямому каналі" почнуть розповідати, що це особисто Байден зателефонував Зеленському і сказав когось прибрати чи що нашим європейським союзникам набридла корупція в ОП і вони змусили президента почистити свої "авгієві стайні". Але це все політичні бурхливі фантазії опонентів президента, не більше того", — акцентує Валентин Гладких.

Констатуючи, що Офіс президента — це, "як не парадоксально, патронатна служба", політолог підсумовує: "Усілякі розмови про те, що у нас наразі "офісна" республіка — це пропагандистські штампи, які використовують проти Зеленського, котрий має імунітет до критики".

З урахуванням того, що 75% українців не довіряють державному апарату як такому, бажання Володимира Зеленського провести кадрове "перезавантаження" владної вертикалі цілком виправдане. Однак якщо в РНБО чи Офісі президента глава держави може оперативно звільняти та призначати людей в одноосібному порядку, то з тим же Кабміном можуть виникнути серйозні проблеми, адже без відповідного голосування Верховної Ради рішення подібного штибу провести неможливо.

І якщо можна впевнено стверджувати, що "за" відставку того чи іншого міністра в парламенті голосів вистачить, то з призначенням наступників можуть виникати проблеми. І, отже, президент може стати заручником ним же затіяного "перезавантаження". Ймовірно, усвідомлюючи наявні та завуальовані ризики, Банкова поки що не педалює тему урядових ротацій.