Глухий кут у Кринках: чому на плацдармі не можуть просунутися ні ЗСУ, ні ЗС РФ

Бажане "звільнення" Кринків

Кринки — невеликий населений пункт на лівому березі Дніпра на Херсонщині. Нещодавно його назву знов згадали — там російські військові розстріляли трьох українських військовополонених.

Вважається, що територію навколо Кринків контролює російська армія. Але не Кринки та околиці. Там від середини осені 2023 року діють Збройні сили України, локалізовано та маленькими групами, створюючи плацдарм для подальшого наступу на окупований Крим.

Але весь цей час російські сили не полишають спроб взяти під контроль Кринки, зруйновані вже вщент. І навіть 20 лютого 2024 року міністр оборони РФ Сергій Шойгу доповів президенту РФ Володимиру Путіну про "зачистку" Кринкiв. "На сьогодні там не лише наглядові пункти — там стоять війська. Дуже гідно себе виявили десантники та 810-та бригада морської піхоти", — сказав він і додав, що "звільнення" цього села "ставить крапку в контрнаступі ЗСУ".

Проте згодом виявилось, що російські меседжі, навіть на найвищому рівні, не відповідають дійсності. Російські армійці, дійсно, намагалися встановити в Кринках свій триколор, але зазнали невдачі. Прапор країни-агресорки протримався не більше пів години — українські бійці знищили його скидом із дрона.

Відтоді всі подальші спроби збройних сил РФ взяти під контроль цю ділянку зазнають невдач. Там постійно відбуваються наземні бої з зіткненнями піхотинців та артилерійськими перестрілками, застосовуються малі ударні безпілотники.

За словами начальниці об'єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України Наталії Гуменюк, у районі Кринків ворог нещодавно випробовував нову тактику. Вона звертає увагу, що днями в зведеннях Генштабу ЗСУ можна було побачити, що фігурували вагомі цифри штурмів до 16 доходило. Тобто російські військові намагаються підібрати тактику, яка буде для них результативною. "Окупанти задіяли "метод тарганів" — велику кількість малих штурмових груп, якими намагались атакувати з різних боків плацдарми ЗСУ", — уточнює вона. Проте успіху такі дії не принесли, тож ворог повернувся до більш сталої і звичайної тактики — 5-6 штурмів за добу.

Сили та засоби: війна дронів

На цій ділянці фронту триває війна дронів. Військові кажуть, напади ворога провалюються через те, що дуже вдало діють наші підрозділи безпілотних апаратів, які саме цими дронами завдають значних втрат ворогу. Йдеться про FPV-дрони та системи радіоелектронної боротьби проти них. Російські пабліки підтверджують це — у них можна побачити скарги на роботу з неба.

"Працюють понад сто FPV-дронів за добу — це поточний хробачий ритм лише у межах стертих з лиця землі Кринків", — зазначає командир групи аеророзвідки "Птахи Мадяра" Роберт Бровді з позивним "Мадяр", який зараз працює в районі Кринків.

Окрім того, на цьому напрямку активно діє українська артилерія, яка вибиває ворожі артилерійські системи.

"У Кринках унікальна ситуація — вдалося забезпечити контроль невеликих сил проти багатотисячної армії саме за рахунок артилерійської та дронової підтримки, — говорить й херсонський політолог Володимир Молчанов. — Навколо ліси, в яких росіяни можуть ховатися стають для них не такими безпечними, як вони думають. Росіяни нервують".

Він помітив, збільшення інформації в останні тижні про кількість обстрілів. "Це, думаю, пов'язано з тим, що з'явилися засоби ураження. Більше обстрілюють не тільки Кринки, Козачі Лагері, Маячці та Корсунку, але міста — Олешки, Каховку та Нову Каховку. Працює артилерія і авіабомби, дрони камікадзе", — говорить він.

"Що стосується стратегічних перспектив розширення плацдарму — останнє відбулось кілька тижнів тому, коли російських диверсантів та дроноводів, які сиділи в західній та південно-західній частині Кринків, де розташований будинок Остапа Вишні, вигнали шляхом несподіваного просування туди. Росіяни втекли у Козачі Лагері, і таким чином усі Кринки зараз під фактичним українським контролем. Хоча це важко назвати контролем, коли крім як десь під землею перебувати не можна. Ця частина села менше постраждала, тому що не була під українським контролем. Руїни, але хоч стіни стоять. В іншій частині їх немає, просто купа каміння", — продовжує він.

Водночас українським силам не вдалося жодного разу переправити важку техніку на цей плацдарм.

"Переправляли, але вона жила лічені години на території Кринків, — говорить експерт. — Ми втрачали техніку. Але техніку втрачали і росіяни, яка ходила в Кринки або під Кринки — наші дрони відпрацьовують".

В умовах нерівного бою, з думками про контрнаступ

Військовий експерт, майор Національної гвардії України Олексій Гетьман говорить, ЗС РФ мають величезну перевагу над українськими підрозділами, які перебувають у районі Кринків, але не мають змоги вичавити їх з берегу Дніпра.

"Сили РФ можуть дістатися у цей район на броньованій техніці близько, — уточнює він у коментарі Фокусу. — Вони вистрибують з неї за два-три кілометри, тому що ми їх криємо артилерійським вогнем та нищимо дронами. Йдуть невеликі піхотні групи, які намагаються нас вичавити. Росіян сильно дратує, що ми налагодили постачання всього необхідного для підрозділів, які там знаходяться, а це морська піхота та сили спеціальних операцій. Доставляємо все малими партіями. Росіян це дуже хвилює, вони весь час направляють туди людей, нових і нових".

При цьому перспектив просування як у російської, так і української сторони, немає.

"Крайня можливість переправитися ЗСУ на лівий берег була після підриву Каховської ГЕС, коли окупанти відступили. Тоді протягом тижня можна було переправлятися човнами, долаючи затоплені піщані ділянки, і захоплювати ліси, — говорить Володимир Молчанов. — Можливо, українські підрозділи не були готові. Зараз же у Кринках встановити український прапор можна, але його дуже швидко знесуть російські дрони. Як українські зносять російські. Важко оцінювати, що відбуватиметься у Кринках, коли проти 80-100 українських армійців стоїть армія РФ, яка там має частину основних сил. Зокрема, угруповання "Днєпр", яке достатньо укомплектоване — має як людський, так і технічний ресурс. "Днєпр" має основну задачу — заволодіти кринківським плацдармом, все інше, що вони роблять, обстрілюють правий берег, зокрема, Херсон. Висадка української армії в інших місцях досить проблематична. У місці, де можна було б це здійснити, стоять сили ворога, в інших пройти непомітно — неможливо поки. З іншого боку у росіян також перспектив на цій ділянці фронту немає ніяких".

Олексій Гетьман пояснює, чому цей плацдарм для української сторони важливий.

"З одного боку ми готуємося до потужного наступу з боку РФ наприкінці травня та на початку червня, тому постає запитання, чи варто зараз нам замислюватись над нашими контрнаступальними діями. Але однозначно — варто. Хоча б тому, що там ми цим невеличким підрозділом змушуємо утримувати велику кількість збройних сил ворога. Щонайменше це вже є досягненням нашої тактики ведення війни. Якщо все буде добре, ми зможемо відбити наступ росіян через місяць-два, то нам дуже не завадить рухатись на Армянськ та Скадовськ, тобто в напрямку Криму".

Але поки українська сторона не збудує потужну систему радіоелектронної боротьби, про що нещодавно говорив і президент, переправляти більші сили на лівий берег не варто.

"І бронемашина, і танк будуть уразливі при переправі, — запевняє Гетьман. — Ми тримаємо там плацдарм і нам не потрібно, щоб там їздив танк. У нас є техніка, яку, зокрема, постачали наші партнери, яка дуже швидко робить понтонні та інші переправи. Якщо буде потреба, то можна дуже швидко перекидати на лівий берег велику кількість сил та засобів. Поки що це не робиться не тому що ми не можемо, а тому що немає бойового розпорядження — робити наступальні дії безпосередньо на Кринки, для чого і був зроблений цей плацдарм. Тож поки тримаємо оборону. Це й є відмінність цього напрямку від інших ділянок".