Війська Макрона та "заморозка" від Сі Цзіньпіна: чи можуть співіснувати два мирних плани для України
Емманюель Макрон і Сі Цзіньпін зустрічаються в Парижі 6 і 7 травня, щоб поговорити, зокрема, й про Україну. Яких домовленостей можуть досягти, з'ясовував Фокус.
Сі Цзіньпін полетів до президента Володимира Путіна в Москву 20 березня 2024 року. За два тижні після цього, 6 квітня, до Пекіна прибув французький президент Емманюель Макрон, а ще за півтора — німецький канцлер Олаф Шольц. 2 травня лідери Франції та Німеччини зустрілися в Парижі, щоб обговорити майбутній візит голови КНР в Європу. Вочевидь, під час цих зустрічей говорили і говоритимуть про майбутню співпрацю між Китаєм і ЄС, а також війну в Україні. Попереду нове коло переговорів. Спочатку в Парижі, потім у Будапешті, згодом у Пекіні.
Іноземний контингент: історичний момент для Макрона
"Якщо росіяни прорвали б лінію фронту, якби був запит від України — чого сьогодні немає — ми б законно повинні були б поставити собі це питання. Тому я думаю, що заперечувати це априорі означає не засвоїти уроки останніх двох років", — сказав в інтерв'ю The Economist, опублікованому 2 травня, президент Франції Емманюель Макрон.
Він знову заявив, що має стратегічну мету — не дати Росії перемогти у війні проти України, тому він досі не заперечує можливості введення військ в Україну. І послався на досвід країни: Франція відправила свої війська на допомогу африканським країнам у Сахелі, коли їх лідери попросили про це.
Вперше Макрон заявив про перспективу введення іноземних військ у лютому 2024 року.
"Загалом не треба буквально сприймати те, що зараз говорить Макрон. Він має на увазі, що Європа не повинна ігнорувати таку перспективу, — говорить Фокусу керівник Центру громадської аналітики "Вежа" Валерій Клочок. — Щодо Франції, то якщо буде запит України, парламент обговорюватиме такий варіант. Сьогодні у країн наших партнерів, країн-членів Альянсу, немає спільного бачення, такого, як у Макрона".
Як відомо, ця ідея Макрона досі не знаходила підтримки ні в інших європейських лідерів — дехто, приміром, Шольц публічно заперечив таку можливість щодо Німеччини, ні в керівництва НАТО. У Москві вже заявили, що вважатимуть такі дії конфліктом з Альянсом і відповідатимуть.
Але Макрон, очевидно, наполягає. Навіть попри те, що деякі політики за цей час встигли передумати. "Наприклад, Польща, — зауважує експерт. — Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський раніше говорив, що такий варіант (введення іноземних військ, — ред.) можливий. Але зараз не бачить перспектив. Можливо, на нього тиснуть американці. На Макрона такий тиск неможливий, тому він і підтримує дискусію про збільшення такого вікна можливостей суверенності та автономізації Європи. І ця ідея не тільки макронівська, а й французька, хоча в історичному вимірі не було вдалих спроб Франції очолити Європу у формальному і переносному значенні цього слова та сприяти процесу суверенності всього континенту. Але Макрон відчув, що зараз є шанс. Розуміючи послаблення євроатлантичного співробітництва, намагається такий проєкт реалізувати".
І для України цей варіант є вигідним, адже поступово формується коаліція країн, які можуть, як і США, паралельно та автономно, бути підтримкою України.
"Приміром, Велика Британія, яка поки що стримано коментує, але, вочевидь, підтримує дії французів щодо формування нового оборонного союзу, який може, справді, допомогти Україні за межами НАТО, — додає Валерій Клочок. — Невипадково нещодавно заступник начальника української розвідки Міноборони України Вадим Скібіцький сказав, що варто звернути увагу на те, як працює стаття 5 статуту НАТО — вона недієва і навряд чи може бути застосована на практиці дуже швидко, а загрози від РФ дуже очевидні. Тому Макрон, відчуваючи історичний момент, хоча в нього поки що не так багато союзників, готовий говорити голосно. Як і глава МЗС Великої Британії Девід Кемерон, який зазначив, що Лондон не заперечує, якщо Україна битиме британською зброєю по території РФ. Британія демонструє підтримку Франції".
І ці розмови відбуваються напередодні візиту Сі Цзіньпіна до Європи.
Париж і Піренеї для Сі
У планах голови КНР Сі Цзіньпіна відвідати не тільки Францію, а й Сербію та Угорщину, щоб провести зустрічі з очільниками країн. Про важливість візиту говорить той факт, що це буде перша поїздка лідера Китаю до Європи за останні п'ять років.
Президент Франції Емманюель Макрон прагнутиме поглибити свої особисті зв'язки з лідером Китаю Сі Цзіньпіном під час дводенного візиту Сі до Франції, оскільки планує звернутися до китайського лідера із закликом до президента РФ Володимира Путіна припинити війну Росії в Україні. Зі свого боку, Сі має на меті вбити клин між США та Європою. Про це з посиланням на людей, знайомих із планами Макрона, пише Bloomberg.
Якщо зважати на інтереси Китаю, то Пекін однозначно намагатиметься розвивати концепцію стратегічної автономії Європи, щоб з часом відбулася перебудова архітектури безпеки. Йдеться про меншу координацію зі США як основною країною у Північноатлантичному Альянсі.
Важливо"Китай давно прагне розірвати євроатлантичне співробітництво. Раніше, на початку 2000-х, йшлося про європейське співробітництво з РФ і Китаєм, але зараз можна і без нього. Заяви Макрона про можливе відправлення військового контингенту — це якраз сигнал про те, що це буде без РФ", — припускає Валерій Клочок. Він каже, що Франція і Велика Британія, нехай і не так швидко, нехай і поки що за допомогою кулуарних домовленостей, намагаються сформувати підтримку України в самій Європі. "Щоб Китаю було видно, що в Європі формується певна сила, без США. І Китай може приєднатися до такої спільноти, вона буде незалежною від євроатлантичних зв'язків. І Макрон планує шукати такі точки дотику із Сі".
Про це ж говорить й експерт із міжнародних питань, український дипломат Ігор Долгов. Він запевняє, найбільші точки дотику Європи і Пекіна — економічна співпраця. Торговий обмін, великий ринок, високі технології, логістика — це сфера інтересів Китаю на європейському просторі. Але в ЄС неодноразово наголошували, що не зможуть розвивати "нормальні відносини" з Китаєм, якщо Пекін не використає свій вплив і не переконає Росію вивести війська з України. Про це, зокрема, говорив і високий представник ЄС Жозеп Боррель.
Bloomberg каже, що Макрон застосує "наступ чарівності", який враховуватиме прийом Сі на вечерю в Єлисейському палаці в Парижі, де, за словами джерел, у меню може бути французький коньяк — алкоголь, що підлягає антидемпінговому розслідуванню в Китаї. "Потім Макрон запросить свого китайського колегу в куточок Піренейських гір, де президент Франції відвідував свою бабусю в дитинстві", — зазначають журналісти.
"Макрон ще у 2023 році відвідував Пекін і привіз звідти ідею автономізації Європи, — додає керівник Центру громадської аналітики "Вежа". — Сьогодні для Сі це продовження цієї історії. Але історично умови такі, що вони можуть реалізувати спільні інтереси на практиці, тиск на РФ для зменшення інтенсивності війни, скасування європейських санкцій проти Китаю, що може лобіювати Макрон".
Тим часом у Білому Домі кажуть, що США поки не бачать готовності Китаю підтримати формулу миру, яку запропонувала Україна, і працювати над справедливим завершенням російсько-української війни. Про це йдеться в заяві координатора зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки США Джона Кірбі.
Український складник
Україна — одна з кількох тем для розмови в Парижі, хоча не єдина. Але після цього візиту буде, ймовірно, зрозуміло, яку роль Китай відіграватиме в контексті Саміту миру, що відбуватиметься в Бюргенштоці у Швейцарії 15-16 червня.
При цьому експерти попереджають: результатів переговорів варто чекати після поїздки Сі не тільки в Європу, а й Путіна до Китаю — той хоче бути в Пекіні 15-16 травня, після своєї інавгурації на посаді.
Не заперечується, що Сі підійде до Саміту миру з пропозицією про припинення війни і заморожування конфлікту.
ВажливоУ лютому 2024 року Китай представив "мирний план" щодо війни в Україні — "Позицію Китаю щодо політичного врегулювання української кризи". КНР закликає поважати суверенітет усіх країн, відмовитися від "менталітету холодної війни", припинити воєнні дії та відновити "мирні переговори". Також там виступили за припинення "односторонніх санкцій". Цей документ був сприйнятий зі скептицизмом як в Україні, так і на Заході. Він мав 12 пунктів, але не пропонував жодних нових ініціатив щодо мирного врегулювання.
"Обговорюватимуть позицію РФ на цьому саміті у Швейцарії. І Китай говоритиме вустами РФ. На що вона погодиться — інше питання. Очевидно, що внаслідок переговорів у ЄС позиція має змінюватися. Не дарма ж Сі їде до Парижа, а до того міністр закордонних справ Франції Стефан Сежурне літав до Китаю, а його китайський колега Ван Ї до Парижа. Усе рухається в хронології", — додає Клочок.
Чи можна навіть теоретично припустити, що можуть домовитися просувати і китайський план, коли встановлюється тимчасове перемир'я на лінії фронту, і французький — іноземні війська заходять на певні кордони України для охорони, скажімо, як ішлося раніше, в Одесу? Експерти відповідають: не все так просто, адже має бути мікс, зараз ніхто не знає, який, оскільки існує багато мирних планів, і Володимира Зеленського — один із них.
Ймовірно, у процес можуть вступити й інші учасники переговорів, крім Франції та Китаю. Останнім часом знову згадують так званий стамбульський договір. Бо це і є позиція РФ. У Швейцарії всі ідеї зберуться в одному місті.
Китайський план частково Україні й вигідний, кажуть експерти. У першому пункті зазначена вимога: повага до суверенітету всіх країн. "Китайці кажуть, ми за суверенну територію всіх країн, відповідно до статуту ООН. Китай ніколи не віддасть Тайвань. Хоча кулуарно говорять, що Китай нібито наполягає на переговорах з урахуванням реалій на землі. Але це ніде не прописано. За результатами саміту, найімовірніше, ніяких договорів з РФ підписано не буде, тільки з групою створеної коаліції. Так уже було із зерновою угодою. Але всі розуміють, що на цьому етапі було б добре напрацювати позиції хоча б про припинення інтенсивної фази війни. Заяви України мені особисто засвідчують готовність до певних дій", — зауважує експерт.
При цьому досвід підказує, що з РФ домовлятися неможливо — ця країна може не виконувати домовленості. Питання в тому, які умови буде створено для дотримання. Якщо Китай, а він може натиснути економічно, буде зацікавлений європейськими пропозиціями, він піде на певні торговельно-економічні обмеження РФ. Інше питання — які умови виникнуть для України.
Важливо