Чи втратить Еммануель Макрон владу: як перемога правих може змінити відносини з Україною

Про своє рішення розпустити Національну асамблею (парламент — Ред.) президент Макрон заявив у спеціальному зверненні в соцмережі Х у вечорі 9 червня.

"Я не можу діяти так, ніби нічого не сталося… Саме тому, провівши консультації, передбачені статтею 12 нашої Конституції, я вирішив знову надати вам вибір нашого парламентського майбутнього шляхом голосування. За кілька хвилин я підпишу указ про скликання парламентських виборів, які відбудуться 30 червня, перший тур, і 7 липня, другий тур", — зауважив французький лідер.

Марін Ле Пен (лідерка "Національного об’єднання", яке посіло перше місце на виборах) вже привітала рішення Макрона щодо розпуску парламенту.

Як розгромили Еммануеля Макрона

Нагадаємо, що 9 червня, у Франції та інших країнах Європи відбулися вибори до Європарламенту (ЄП).

За попередніми оцінками результатів, список "Національного об’єднання", який очолює Жордан Барделла, принаймні вдвічі випереджає найближчих конкурентів із правлячої коаліції.

Зокрема, результати екзитполу Ifop-Fiducial, які публікує Le Figaro дають таки дані про лідерів перегонів: "Національне об’єднання" — 32,4% (31 місце в парламенті); президентське "Відродження" — 15,2% (14 місць); Соціалістична партія — 14,3% (13 місць).

У правих і ультраправих буде понад 40 місць у Європарламенті, у лівих та вкрай лівих — 26, а провладна коаліція в обличчі "Відродження", соціалістів і республіканців у своєму активі має 34 мандата, при тому що "чистий" результат партії пана Макрона – лише 14 крісел у ЄП нового скликання.

Опоненти президента Франції Емманюеля Макрона підсумки євровиборів розглядають як заявку на власну перемогу на майбутньому президентському марафоні-2027.

Між тим, експерти, з якими поспілкувався Фокус ситуацію оцінюють по-різному і далеко не однозначно.

Еммануель Макрон хоче реваншу

"Вибори до Європарламенту показали, що зона турбулентності зараз не тільки у Франції. Це — загальносвітовий тренд. Так, французький результат є достатньо приголомшливим і Макрон цим хоче скористатися, тому "по гарячим слідам" і оголосив дострокові вибори. Наразі виборці його партії, а також електорат соціалістів і республіканців приголомшені, але мобілізовані. І якщо негайно скористатися цією психологічною обстановкою, можна отримати набагато кращі результати для себе, щоб не отримати поразку у перспективі", — зазначає у розмові з Фокусом політолог Олег Лісний.

На переконання експерта, якщо ситуацію запустити у часі, то "картина для Макрона буде ще гіршою". Але тут теж є свої нюанси – каже експерт.

"Наприклад, лідер соціалістів Рафаель Глюксман не підтримав ініціативу Макрона щодо розпуску парламенту, назвавши її "ганьбою". Тобто, елемент ризику справді є, але є й певні важливі особливості", — підкреслює політолог.

Говорячи більш детально про ці самі особливості Олег Лісний зазначає наступне: "Річ у тім, що у Франції існує певна формула, коли в надзвичайно емоційних протистояннях Ле Пен-батько і Ле Пен донька завжди програвали у другому турі консолідованій позиції політичних сил, на які зараз і розраховує Макрон. Отже, якщо це спрацювало двічі, то чому, запитується, не може спрацювати й третій раз? Так, це ризик, але ж політика без ризиків неможлива. У Макрона іншого виходу не має, оскільки будь-яка пауза однозначно зацементувала б успіх Ле Пен".

Відповідаючи на запитання Фокусу про те, як не на словах, а на ділі у питаннях російсько-української війни діятиме політсила пані Ле Пен у парламенті Франції наступного скликання, політолог резюмував наступне: "Під час нещодавнього виступу нашого президента у французькому парламенті, більшості так званих проросійських депутатів у залі не було, але Ле Пен, була. Це дуже показовий момент. Тому, я думаю, що все ж таки Макрону вдасться, скажімо так, "стабілізувати ситуацію".

Загалом, з політичної точки зору, на переконання Олега Лісного, дії Емманюеля Макрона щодо розпуску парламенту є "правильними".

Ризики для Макрона

Своєю чергою політолог Тарас Загородній у розмові з Фокусом зазначає наступне: "Насправді, важко сказати, чому Макрон вирішив зразу після виборів до Європарламенту розпустити національний законодавчий орган. Можливо, це така французька політична культура, що якщо ти програєш в одному напрямку, маєш продемонструвати свої вміння на іншому. Але коли інша політична сила знаходиться на піку популярності, то краще так не ризикувати. Втім, логіка Макрона інша, і чим він керується, достеменно невідомо".

Коментуючи так звану проросійськість Марін Ле Пен, експерт наголосив: "Якщо уважно подивитися на реакцію Ле Пен на війну в Україні, а саме на початок повномасштабного вторгнення, ми побачимо, що вона жодного слова не сказала на підтримку Російської Федерації. Загалом, ми повинні розуміти, що праві є різні. Наприклад, є права партія в Італії, яка, розуміючи ризики для Європи, підтримує Україну. Були побоювання щодо правої партії в Нідерландах. Вони прийшли до влади, сформували уряд і в принципі не проти допомоги Україні, тому що це теж питання їхнього виживання, адже Нідерланди – це фактично басейн Балтійського моря і їм теж страшно. І Ле Пен теж, скажімо так, дуже обережна. Принаймні, я не чув від неї заяв про те, що, мовляв, давайте, не будемо допомагати Україні".

На переконання політолога, вже пройшла та точка біфуркації, коли іноземні політики могли нас активніше змушували капітулювати перед РФ: "Минуло забагато часу і відбулося чимало процесів, які набули незворотного характеру. Особливо – через усвідомлення ризиків вторгнення в країни Балтії, коли французам теж доведеться воювати. Тому жодних різких антиукраїнських випадів від політсили Ле Пен очікувати не слід".

Тарас Загородній також звертає окрему увагу на ще один інтерес офіційного Парижу, "який виник досить неочікувано і грає явно нам на користь".

"Французів витурили з Нігеру, де у них були родовища урану, який був фактично сировиною для їхньої промисловості. А Україні в цьому випадку є що запропонувати. В нас є вже облаштовані родовища урану, наприклад в Кіровоградській, Житомирській областях. І цим, в тому числі, можна дуже зацікавити французів і тут байдуже, яка там партія буде при владі", — підсумовує політолог.

Президент Франції вирішив "внести ясність"

Тим часом кореспондент Бі-бі-сі у Парижі Х’ю Скофілд, зазначивши, що дострокові вибори — великий сюрприз для країни та величезний ризик для президента Емманюеля Макрона, резюмує: "Він міг відреагувати інакше, міг просто продовжувати свій колишній курс, пояснюючи величезну перемогу ультраправих як європейську аберацію, яку на важливіших виборах виправлять. Він міг розраховувати, що майбутні Чемпіонат Європи з футболу та паризька Олімпіада на кілька місяців відвернуть людей від політики. Паризькі аналітики саме такої реакції від нього й чекали. Але більшості у Національних зборах він не мав і будь-який закон проходив зі скрипом. А тепер, коли ясно, що більшість виборців явно проти президента, будь-який законопроект, що виходить від нього, міг виявитися вибухонебезпечним".

Саме враховуючи ці обставини, на переконання Х’ю Скофілда, Макрон "вирішив внести ясність", сподіваючись, що його партія "Відродження" зможе взяти реванш на виборах 30 червня та 7 липня. У разі ж, якщо праві виступлять краще, то, резюмує французький оглядач, прем’єром може стати Ле Пен або Барделла.