Український дзюдоїст Яків Хамм: "У Тедді Рінера нічого не вийде, тому що на Олімпіаду їду я"
Бронзовий призер останнього чемпіонату світу з дзюдо дав ексклюзивне інтерв'ю Фокусу на відкритому тренуванні Олімпійської збірної в Києві.
Яків Хамм — український дзюдоїст, який народився і виріс у Донецьку. 2021 рік для 27-річного дзюдоїста вже став успішним: взимку в Катарі він виграв бронзову медаль на престижному турнірі "Мастерс", а в червні став бронзовим призером на чемпіонаті світу в Будапешті. Кореспондент Фокуса відвідав відкрите тренування олімпійської збірної України з дзюдо та поспілкувався з Яковом про його результати в поточному сезоні та підготовку до Олімпійських ігор у Токіо.
— Якове, ви виграли бронзову медаль на нещодавньому чемпіонаті світу. Як ви почувалися в момент нагородження і наскільки складним був шлях до цієї нагороди?
— Я не люблю хвалитися, але чомусь так вийшло, що вийшло досить нескладно. Ми провели серйозну роботу, підійшли до чемпіонату світу в непоганій формі, що й призвело до завойованої медалі.
Важливо— Наскільки інтенсивними були збори в Словаччині, з яких ви нещодавно повернулися?
— Вранці працювали функціонально на знос, тобто, на килимі. А ввечері фізично працювали в залі. Так було щодня, протягом тижня.
— Цьогоріч ви виграли ще одну бронзову медаль на турнірі в Катарі. Як складався той турнір? Там було легше, ніж на ЧС?
— "Мастерс" для мене цьогоріч став ключовим. Це один із найкращих турнірів у дзюдо. Там збираються топ-16 спортсменів. Там був і Тедді Рінер, дворазовий олімпійський чемпіон, який не програвав протягом 10 років, а також Хісайоші Харасаві, який вигравав срібну медаль на Олімпіаді в Ріо. Склад був дуже сильний, приблизно, як на Олімпійських іграх. Не було тільки чеха Крпалека. Я взяв медаль, і це додало мені сил і мотивації, Я повірив у себе і зрозумів, що можу вигравати медалі — що й вийшло на чемпіонаті світу в Будапешті.
— Розповідають, що після польоту в Японію потрібно випити 10 чашок кави, щоб прийти в себе. Чи є у вас побоювання, що переліт у Країну Висхідного Сонця і подальша адаптація до часового поясу вплине на фізичний стан?
— Для мене Японія — це складно. Не можу сказати, що власне переліт важко переноситься, але ось адаптація до іншого часового поясу проходить важко. Я сподіваюся, двох тижнів вистачить, щоб звикнути до цього режиму.
— Коли ви їдете на Олімпіаду?
— 15 липня.
— Що вам відомо про японську кухню? Чи готові куштувати делікатеси на Олімпіаді?
— На Олімпійських іграх до харчування підходять відповідально, там є їжа для будь-якого контингенту. Можу помилятися, але там майже 700 різних страв має бути. У мене вже є досвід, я бував на Олімпійських іграх, там дуже багато різних страв. Європейська кухня, азіатська, американська, все що хочеш, будь-які переваги в їжі враховані.
— Кажуть, японці якесь особливе меню готують.
— Не буду лукавити: я люблю їсти будь-яку їжу. Японська кухня дуже подобається. Я бував там багато разів, іноді ми перебували в цій країні по три тижні, тому звикали до японської їжі дуже швидко.
— Ви згадали про Олімпіаду в Ріо-де-Жанейро. Мені наші легкоатлетки розповідали про страшні умови проживання в Олімпійському селищі. Аж до того, що штукатурка сипалася зі стін. А у вас був подібний досвід?
— Мені здається, дівчатка більше звертають увагу на такі моменти. А мені, наприклад, як суворому донецькому мужику, взагалі без різниці, що навколо, головне, щоб усередині було добре і результат був досягнутий.
Важливо— А ви готові на цій Олімпіаді жити самостійно? Це для вас добре чи погано?
— Це погано для мене. Тому що я завжди жив із "Кинджалом" (позивний Кеджау Ньябалі — українського дзюдоїста гвінейського походження. — Ред.). Ми звикли один до одного, але я думаю, впораємося.
— Якщо говорити про вашу вагу в дзюдо, хто зараз ваш головний конкурент у боротьбі за олімпійські медалі?
— Олімпійські ігри — це така штука непередбачувана. Тут може все різко змінитися і кожен може перемогти. Тут і сильний може програти слабкому, і слабкий програти слабкому. Коротко кажучи, розклад може бути будь-який. Загадувати не можна. Ось у вазі 66 кілограмів, наприклад, Олімпіаду щоразу виграє людина, яка ледве на неї кваліфікується. У важкоатлетів в останні два роки, звичайно, такої непередбачуваності немає — там весь час вигравав Тедді Рінер. Але я думаю, цього разу в нього нічого не вийде, тому що на Олімпійські ігри їду я — і я добре налаштований.