Нові надії. Підсумки найбільш неоднозначної літньої Олімпіади в історії України

Жан Беленюк з прапором України
Фото: НОК України та олімпійська команда / Фейсбук | Золото — одне. Але за загальною кількістю медалей українці в Токіо завоювали стільки ж, скільки 9 років тому в Лондоні

У столиці Японії українські спортсмени сумарно вибороли 19 медалей: одну золоту, шість срібних і 12 бронзових. У соціальних мережах українці активно критикують НОК, вимагають відставки Сергія Бубки та звинувачують міністра спорту в профанації. Але є мова цифр. І Фокус проаналізував наші успіхи на всіх Олімпіадах.

8 серпня в Токіо завершилися Олімпійські ігри 2020. Виступ України на них не можна назвати ні успішним, ні провальним.

На Олімпіаду в Токіо з різних причин не поїхали атлети, які цілком могли боротися за нагороди: гімнаст Олег Верняєв, стрибун у висоту Богдан Бондаренко та плавець Андрій Говоров. Ще кілька спортсменів не змогли повноцінно оговтатися від наслідків коронавірусу, що позначилося на їхніх результатах і, як наслідок, на отриманні олімпійських ліцензій.

У підсумку на Іграх у Токіо Україну представляли найменша кількість спортсменів — 157. Щоб зрозуміти, наскільки продуктивно вони виступили, просто подивіться на порівняльну таблицю нижче.

Україна на літніх Олімпіадах

Статистика медалей

Україна на олімпіадах — статистика медалей Fullscreen
Статистика перемог України на літніх олімпіадах

За загальною кількістю медалей українські спортсмени в Токіо завоювали стільки ж, скільки дев'ять років тому в Лондоні. До слова, тоді левову частку медального "врожаю" склали нагороди боксерів — п'ять. У Токіо українці продуктивно виступили в бойових єдиноборствах: дві медалі у вільній боротьбі, дві — в греко-римській, дві — в карате, одна — в боксі й одна — в дзюдо.

Результат ігор у Токіо точно кращий, ніж був у Ріо-де-Жанейро. П'ять років тому було дві золоті медалі, а тепер — лише одна. Але це не означає, що українці провалили Олімпіаду. Зрештою, у загальному медальному заліку за сумарною кількістю нагород наші спортсмени розташувалися на 16-й позиції з 77. Так що 19 медалей — не так вже й мало.

Важливо
Не оголошувати перемогу зрадою. Чого скандал із фото Магучіх навчить Міноборони, НОК і українське суспільство

Потрібен другий шанс

Лейтмотив цієї Олімпіади — "я все виправлю, дайте шанс". Велика кількість бронзових медалей обумовлена тим, що українці часто програвали в півфіналах, але виправлялися у втішних змаганнях за бронзу. Так було з Дар'єю Білодід і Еліною Світоліною, від яких розраховували бачити мінімум срібло, але в півфіналах вони зазнали несподіваних поразок. Винятком були хіба що змагання у веслуванні на каное, де Людмила Лузан виграла, показавши третій результат, і в карате у чоловіків — Станіслав Горуна автоматично виграв бронзу після поразки в півфіналі.

Українські спортсмени отримають солідні преміальні: $ 125 тис. за золото, $ 80 тис. за срібло і $ 55 тис. за бронзу

Не завжди українцям вистачало везіння й концентрації в фіналі: перший фактор — про Парвіза Насібова, другий — про Олександра Хижняка. У випадку з боксером усе взагалі мало вигляд трагедії: боксер, який повністю домінував у двох раундах, у третьому вирішив піти у відкриту атаку і потрапив під потужний удар суперника. Всі подальші апеляції до арбітра, який не дорахував до дев'яти, — як мертвому припарка.

Як часто буває, Олімпіада відкрила Україні нових героїв, а дітям — орієнтири та кумирів в спорті. Наприклад, хто знав до Ігор у Токіо Людмилу Лузан або Олену Старікову? Перша виграла срібло та бронзу у веслуванні на каное, друга — срібло на велотреку. Нікому не був відомий шпажист Ігор Рейзлін, не користувалися популярністю Марта Фєдіна й Анастасія Савчук, які виступили в артистичному плаванні, про борця Парвіза Насібова знали тільки люди, які дивилися змагання з боротьби. Кожен із цих спортсменів зробив свій внесок в імідж України в світі, вигравши олімпійську медаль.

Перспектива на Париж

Наступна літня Олімпіада відбудеться в 2024 році в столиці Франції. І на ній Україна має чудові шанси поборотися за потрапляння навіть у десятку загального заліку. Олімпіада в Токіо показала потенціал наших молодих спортсменів, яким не вистачило зовсім трохи, щоб потрапити на п'єдестал. У метанні молота вразив 20-річний Михайло Кохан, який посів четверте місце. У стрибках у воду 6-й результат показав 15-річний Олексій Середа. У стрибках у висоту 19-річна Ярослава Магучіх виграла бронзу, а в дзюдо 20-річна Дар'я Білодід показала такий же результат. Не варто забувати і про тенісистів: Еліна Світоліна виграла бронзу в Токіо, але їй тільки 26, і вона вже має амбіції поборотися за золото в добре знайомому їй Парижі. Марта Костюк пропустила Ігри в 2021-му через травму плеча, а Даяна Ястремська не встигла набрати форму після піврічного простою.

Жан Беленюк — чемпіон олімпіади в Токіо Fullscreen
Жан Беленюк приніс Україні єдине золото

Михайло Романчук виграв дві медалі в Токіо, але його теж вважали претендентом на золото. Йому 25 років, а значить, шанс побачити плавця в Парижі теж високий. Нарешті з'явилися успіхи в артистичному плаванні, приємно вразили борці, і навіть 37-річний Ігор Рейзлін, який усю кар'єру йшов до олімпійської медалі, здійснив свою мрію. Можливо, і на наступній Олімпіаді в України теж буде такий віковий спортсмен, який завдяки своїй цілеспрямованості досягне успіху.

У чому сила українських спортсменів

При підготовці цього матеріалу довелося прочитати деякі думки, основний посил яких — Україна стала виступати гірше, тому що перестали функціонувати старі радянські СДЮСШОР. До 2012 року нібито саме вихованці цих закладів вигравали золоті медалі, а потім все пішло на спад. Але причина того, що українці взяли менше золотих медалей, не в спортивних школах, хоча їхній стан у країні залишає бажати кращого. Міністр спорту Вадим Гутцайт на проводах олімпійської збірної говорив Фокусу, що тільки в останні два роки держава почала приділяти увагу інфраструктурі. Якщо це так, то результати можна буде побачити вже на наступній Олімпіаді в Парижі.

Важливо
Своїх б'ють, чужі не бояться. Чому в Україні труять тих, хто приносить країні світову славу

Сила українських спортсменів — у їхньому характері. Дуже часто вони перемагали за рахунок морально-вольових якостей, оскільки за олімпійською медаллю стоять роки наполегливих тренувань не в найкращих умовах. Уболівальники не завжди розуміють, який шлях спортсменам довелося пройти, щоб опинитися на п'єдесталі. Не кажучи вже про фінансування, хоча преміальні досить високі: $ 125 тис. за золоту медаль, $ 80 тис. — за срібло і $ 55 тис. — за бронзу. Але інфраструктура залишає бажати кращого, як і доходи спортсменів. Олімпійський чемпіон Ріо-де-Жанейро Олег Верняєв зізнавався, що отримує тільки $ 1 тис. на місяць. Тому для кожного з українських спортсменів Олімпіада — це шанс і отримати популярність, і привабливість для брендів, і заробити солідні кошти для комфортного життя.

Проте за Олімпіаду в Токіо та позитивні емоції нашим спортсменам варто сказати спасибі. Так, у нас усього один олімпійський чемпіон, але спортсменів, якими можна та потрібно пишатися, набагато більше. Ті, хто програв не стримували сліз розпачу, переможці — сліз радості. Олімпіада — це про спорт і досягнення, здатні круто змінити чиєсь життя.