На волосині від смерті. Вчені з'ясували, як вціліло життя під час "Великого вимирання"
Дослідники з'ясували, чому масове вимирання під час пермського періоду було найбільш руйнівним.
В історії Землі було кілька подій масового вимирання, зокрема і та, яке знищило динозаврів. Про це повідомляє Phys.org.
За словами вчених, найбільш руйнівне "Велике вимирання" відбулося 252 млн років наприкінці пермського періоду. Нове дослідження дає відповідь на питання, чому саме це масове вимирання стало найважчим для життя на Землі.
Команда вчених спробувала дізнатися, чому популяції не змогли відновитися так само швидко, як після інших вимирань. Основна причина полягала у тому, що криза в кінці пермського періоду була набагато серйознішою, знищивши 19 з кожних 20 видів. З них вижили лише 5% видів, були зруйновані екосистеми, тому популяції були змушені починати все заново.
Провідний автор з Китайського університету наук про Землю Юанген Хуанг реконструював харчові мережі з 14 популяцій, що охоплюють пермський і тріасовий періоди. Ці мегафаунні спільноти, останки яких знайшли на півночі Китаю, дали уявлення про те, як один регіон на Землі відреагував на кризу.
"Вивчаючи скам'янілості та сліди їх зубів, вміст шлунків і екскрементів, я зміг визначити, хто кого їв. Важливо було побудувати точний харчовий ланцюжок, щоб зрозуміти стародавні екосистеми", — говорить Хуанг.
Харчові ланцюжки складаються з рослин, молюсків і комах, що мешкають у ставках і річках, а також риб, земноводних і рептилій, які їх поїдають. Розміри рептилій варіювалися від сучасних ящірок до півтонових травоїдних. Також бродили шаблезубі горгонопси, деякі з них були такими ж потужними як і леви.
Коли ці тварини вимерли в кінці пермського періоду, ніхто не зайняв їх місце, залишивши екосистеми незбалансованими на 10 млн років. Потім в тріасі почали розвиватися перші динозаври і ссавці. Перші динозаври були невеликими — двоногими комахоїдними близько метра у довжину, але незабаром вони стали більшими і різноманітнішими.
"Ми виявили, що подія пермського періоду була винятковою з двох причин. По-перше, колапс різноманітності був набагато серйознішим. По-друге, екосистемам потрібно дуже багато часу для відновлення, можливо, близько 10 млн років або більше", — зазначає Хуанг.
У підсумку, дослідження мегафаунних спільнот, які змогли успішно відновитися після кризи, дає цінну інформацію про те, як сучасні види можуть вижити в умовах, коли люди підштовхують планету до краю прірви.