Не в красі справа. Вчені розповіли про найбільш потворну тварину в світі

Велика, желеподібна і страшна риба-крапля, відносно нова для науки тварина, якимось чином змогла зачарувати багатьох людей, що створили на її честь купу мемів, м'яких іграшок та емодзі, пише Science Focus.

Але що ми насправді знаємо про цю рибу? З якої причини вона має такий негарний вигляд? І що вона може розповісти нам про збереження природи і прихованого середовища проживання, в якому живе?

Найменування "риба-крапля" використовується для опису низки різних видів, а також більш широкого сімейства риб, відомого як Psychrolutidae. Однак для більшості з нас риба-крапля — це особливий вид (Psychrolutes microporos), перший екземпляр якого був виявлений дослідним судном біля узбережжя Нової Зеландії в 1983 році.

Однак перш ніж вона була офіційно описана й ідентифікована, минуло ще 10 років. І навіть зараз у дослідників є великі прогалини в розумінні цієї загадкової морської істоти.

Широку популярність риба-крапля отримала після того, як в 2003 році була сфотографована ще одна особина, і її желеподібний вигляд зробив її улюбленицею інтернет-культури.

Згідно з опитуванням, проведеним суспільством Ugly Animal Preservation Society, ця бридка й слизька риба була визнана найпотворнішою твариною в світі.

Який зовнішній вигляд має риба-крапля?

До того, як стати відомим інтернет-мемом, риба-крапля була науковим курйозом. Її зовнішній вигляд приводив в оману багатьох експертів, оскільки вона швидше нагадує желеподібний десерт, ніж живу істоту.

Різні види риби-краплі мешкають в деяких із найглибших акваторій океану, на глибині від 600 до 1 200 м. Незважаючи на величезний океанічний тиск, який може перевищувати атмосферний більш ніж у 100 разів, риба змогла адаптуватися.

Її желеподібне тіло має м'які кістки і дуже слабкі м'язи, тому коли вона потрапляє в сіті та дістається на поверхню, декомпресія змушує її розширюватися і викликає розслаблення шкіри, спотворюючи риси. А на суші або на палубі човна тканина риби не утримує свою структуру тіла, тому вона перетворюється на безформну масу, дуже схожу на викинуту медузу.

"Її зовнішній вигляд, про який всі знають, дійсно жахливий. Однак у своєму природному середовищі існування ця риба не так вже й потворна" — говорить Саймон Вотт, біолог, комік і популяризатор науки, який заснував Ugly Animal Preservation Society.

На глибині океану ці істоти виглядають як звичайнісінькі риби. У них злегка опуклі голови, яскраво виражені чорні очі та перисті грудні плавці, а їхні рожево-сірі тіла звужуються до хвоста, як у пуголовків. Довжина тіла становить менше 30 см, а вага — приблизно 2 кг.

Як вона плаває?

Як і в багатьох глибоководних риб, у риби-краплі немає плавального міхура — органу у вигляді повітряного мішка, який допомагає рибі, що знаходиться ближче до поверхні, контролювати свою плавучість. Якби вони мали цей міхур, то були б розчавлені тиском. Замість цього у них є жировий склад тіла, який менш щільний, ніж вода.

"Уявіть олію, яка плаває на поверхні води, щось подібне відбувається і з рибою-краплею. Високий вміст жиру робить її тіло більш плавучим", — пояснює Вотт.

У воді або на морському дні, риба-крапля просто погойдується, залишаючись практично нерухомою і використовуючи якомога менше енергії.

"Це робиться для збереження. Бути ледачим і жирним — стратегія виживання", — підкреслюють експерти.

Чим вона харчується?

З огляду на притаманну їм інертність, риби-краплі, як вважають вчені, їдять все, що трапляється на їхньому шляху. Під час того, як вода забирає їх із собою, їм на шляху трапляються різні дрібні ракоподібні, морські равлики та інші їстівні істоти, які в наслідку перетворюються для них на обід. Така стратегія вичікування поширена серед різних глибоководних хижаків.

Де вона живе?

Сімейство Psychrolutidae досить широко поширене серед видів, що мешкають в Атлантичному, Тихому та Індійському океанах. Однак деякі з них можуть зустрічатися і на досить невеликих територіях.

Psychrolutes microporos (і її близький родич Psychrolutes marcidus) мешкають у водах навколо Австралії та Нової Зеландії на глибині понад 500 м.

Як виглядають її дитинчата?

В інтернеті існує кілька підроблених зображень, проте вчені так і не знають, як насправді виглядають їхні діти. Про поведінку риби-краплі мало що відомо, тому що важко спостерігати за будь-якими істотами, що живуть у темних глибинах океану.

Сюди входить і спаровування, хоча, як припускають морські біологи, враховуючи їхній обмежений рух, пари можуть просто чіплятися один за одного. Деякі види Psychrolutidae часто відкладають тисячі яєць, на підводних скелях, які вони охороняють поблизу.

Риба-крапля і збереження

Експертам поки незрозуміло, чи дійсно риба-крапля знаходиться під загрозою зникнення, почасти тому, що вона живе у віддаленому світі глибокого океану, про який мало що відомо.

Дослідники не знають, яка їх кількість, чи є у них природні хижаки, як на них впливає закислення океану та як довго вони живуть.

"Що стосується риби-краплі, то сумнівно, що вона може перебувати під загрозою зникнення, але так можна сказати про багатьох риб. Дуже важко визначити територію проживання риби. Ми тільки знаємо, що небезпека може виходити від траулерів (промислове судно, призначене для лову тралом риби і нерибних об'єктів і їх первинної обробки)", — говорить Вотт.

Якщо Psychrolutes microporos обмежується регіоном навколо Австралії та Нової Зеландії, то її чисельність навряд чи буде величезною, як і кількість трилерів у цій місцині. Важко сказати, як сильно страждає популяція, коли навіть одна риба потрапляє в сітку.

"Наскільки нам відомо, все, що живе в океанських глибинах, має тенденцію до довгого життя, тому, наприклад, атлантичний великоголов — риба, яку ми зустрічаємо на столах по всій Європі, досягають зрілості приблизно до 30 років. Це означає, що якщо ви зараз вб'єте одну, мине 30 років, перш ніж ця популяція відновиться", — додають фахівці.

Незалежно від того, чи знаходиться власне риба-крапля під загрозою зникнення, вона вже виконала ефективну роботу з підвищення обізнаності, у чималому ступені завдяки опитуванню Вотта про найпотворніших тварин у світі.

На його веб-сайті вказано, що, наприклад, безхребетні, складають 79% всього тваринного світу, але вони висвітлюються тільки в 11% природоохоронної літератури. Потворні тварини менш схильні до досліджень, не кажучи вже про їх захист.

І хоча рибу-краплю можна воістину вважати найбільш негарною твариною, вона як і раніше залишається улюбленицею багатьох інтернет-користувачів.