Ранні люди ходили прямо, маючи при цьому на подив простий мозок, — вчені

Ми, сучасні люди відрізняємося від наших найближчих родичів — великих людиноподібних мавп тим, що ходимо на двох ногах і володіємо набагато більшим мозком, пише Heritage Daily.

Перші популяції роду Homo з'явилися в Африці близько 2,5 млн років тому. Вони вже ходили прямо, але їх мозок був наполовину менше, ніж у сучасних людей. Ці найдавніші популяції мали такий самий примітивний мавпоподібний мозок, як у їх вимерлих предків, австралопітеків.

То коли саме і де розвинувся типовий людський мозок? Міжнародна команда під керівництвом Крістофа Цоллікофера і Марсії Понсе де Леон з кафедри антропології Цюрихського університету (UZH) нарешті знайшли відповідь на ці питання.

"Наш аналіз показує, що сучасні структури людського мозку виникли всього 1,5-1,7 млн років тому в популяціях африканських Homo", — розповів Цоллікофер.

Дослідники використовували комп'ютерну томографію для вивчення черепів скам'янілостей Homo, що жили в Африці і Азії 1-2 млн років тому. Потім вони порівняли дані скам'янілостей з довідковими даними людиноподібних мавп і людей.

Крім розмірів, людський мозок відрізняється від мозку вищих приматів, зокрема, розташуванням і влаштуванням окремих областей мозку.

"Типові для людини риси — це перш за все ті області лобової частки, які відповідають за планування і виконання складних типів мислення і дій, а також за мову", — зазначає Марсія Понсе де Леон.

Перші популяції Homo, що жили за межами Африки у Дманісі — на території нинішньої Грузії, володіли таким самим примітивним мозком, як і їхні африканські родичі.

З цього випливає, що приблизно 1,7 млн років тому мозок ранніх людей не став особливо великим. Однак ці перші люди були цілком здатні виготовляти численні знаряддя праці, адаптуватися до нових умов навколишнього середовища Євразії та піклуватися про членів групи, які потребують допомоги.

У цей період культури в Африці стали складнішими і різноманітнішими, про що свідчать знахідки різних типів кам'яних знарядь. Експерти вважають, що біологічна та культурна еволюція взаємозалежні.

"Цілком імовірно, що у цей період часу також розвивалися найдавніші форми людської мови", — додав Понсе де Леон.

Головні труднощі для дослідників полягали у тому, що мозок наших предків не зберігся у вигляді скам'янілостей. Їх мозкові структури можна визначити тільки за відбитками складок і борозен на внутрішній поверхні відкопаних черепів.

Оскільки ці відбитки істотно відрізняються від людини до людини, досі було неможливо чітко визначити, мав викопний Homo більше мавпоподібний чи більше людський мозок.

Використовуючи комп'ютерний томографічний аналіз цілого ряду відкопаних черепів, дослідники вперше змогли закрити цю прогалину в історії розвитку людини.