Революційне відкриття втраченої цивілізації доводить правоту Біблії (фото)

Хетти — індоєвропейський народ бронзового століття, що мешкав у Малій Азії, чия імперія налічувала кілька сотень років, неодноразово згадуються в єврейській і християнській Біблії, пише Express.

Багато хто бачить у Біблії джерело мудрості і духовного керівництва, але чи може це писання також служити документальною історією давно зниклих цивілізацій?

Експерти поки що не змогли дійти єдиної думки з цього питання, а історики заперечують біблійні історичні хроніки Святої землі.

Деякі фахівці, однак, твердо вірять, що Біблія точно описує зліт і падіння багатьох історичних особистостей, які згадуються на її сторінках, про що свідчить безліч археологічних відкриттів, зроблених у 19 і 20 століттях.

Зокрема, експерт з Писання вважає, що відкриття, котрі стосуються давньої хетської цивілізації, є хорошим показником того, що Біблію все-таки можна розглядати як історичну хроніку.

Хетти були древнім народом, який займав частину півострова Анатолія (сучасна Туреччина) в 18 столітті до н.е. На піку своєї могутності вони поширилися до сучасної Сирії та берегів Середземного моря.

Однак до 12 століття до н.е хетська імперія зрештою припинила своє існування і розпалася на більш дрібні незалежні міста-держави.

За словами Тома Мейєра, професора біблеїстики з Біблійного коледжу Шаста, у Старому Завіті хети згадуються понад 50 разів.

Також в одному відомому оповіданні йдеться про хета Уррія, який змінив віру, щоб поклонятися єврейському богу Яхве, ставши високопоставленим офіцером в армії царя Давида.

"Незважаючи на важливість, що надається хетам у Старому Завіті, багато істориків сумнівалися в їхньому існуванні, тому що не було виявлено ніяких обгрунтованих археологічних даних про цей народ. Усе змінилося на початку 1900-х років, коли німецький археолог і лінгвіст Гуго Вінклер дізнався про давні глиняні таблички, виявлені місцевими мародерами в невеликому сучасному турецькому містечку Богазкале. З чуток, таблички потрапили в руки колекціонерів", — розповів Мейєр.

Між 1906 і 1912 роками Вінклер був змушений організувати серію розкопок в Богазкале. Зрештою йому вдалося розкопати п'ять храмів, фортечну вежу і численні скульптури.

Але найважливіше відкриття в Богазкале, об'єкт, який пізніше стане всесвітньою спадщиною ЮНЕСКО, а нині перебуває в турецькій провінції Стамбул, усе ще чекав свого часу.

"Вінклер виявив те, що колись, ймовірно, було королівським архівом (нині відомий як Богазкейський архів), що містить понад 10 тис древніх глиняних табличок", — зазначив Меєер.

Розшифровка деяких табличок у 1915 році Бедржихов Грозним, чеським професором Віденського університету, привела до висновку, що сучасний Богазкале був колись древньої столицею хетської імперії, відомої протягом усієї історії як Хаттуса.

Грозний також визначив, що древня хетська мова була індоєвропейською, а в 1917 році Грозний опублікував хетську граматику.

Експерти виявили, що таблички охоплюють широке коло питань, таких як юридичні документи і дипломатичні договори між хетами та іншими древніми близькосхідними державами. Однак, що ще більш важливо, таблички показали хронологію історії хетів у 14-13 століттях до н.е.

За словами професора Мейєра, це неймовірне відкриття не тільки пожвавило давно втрачений народ, але і пролило нове світло на Біблію як історичний документ.

"Повторне відкриття цієї втраченої цивілізації і відродження їхньої мови служить попередженням для тих, хто сумнівається в достовірності щодо Біблії", — підкреслив Майєр.

Проте, деякі фахівці, проводять відмінність між історичними і так званими біблійними хетами. Біблія говорить про хетітів або хетів, які, хоча і схожі за назвою, але не обов'язково були одним і тим же народом.