Заточені в часі: учені розповіли, як природа зберігає доісторичних істот (фото)

Земля піддавалася різним колосальним змінам з тих пір, як була сформована 4,5 мільярди років тому. Вона не раз зазнавала різких похолодань і потепління, які різко змінювали екосистему і призводили до масових вимирань, пише Live Science.

Сліди вимерлих тварин залишилися у вигляді різних відбитків і скамʼянілих кісток. У деяких випадках експерти навіть знаходили цілі туші, які залишалися замороженими як у льоду, так і торфʼяних болотах і смоляних карʼєрах.

За допомогою таких незвичайних останків учені зібрали воєдино події еволюції і тепер краще розуміють, як людина дійшла до сьогодні. Деяких частин немає, але області, які зберегли минуле, допомагають заповнити ці прогалини. Ось кілька способів, якими природі вдалося зберегти доісторичних істот.

Одним з найдієвіших методів збереження тварин є заморожування. Холодна погода уповільнює швидкість органічного розкладання, запобігаючи зростанню бактерій, які в іншому випадку харчувалися б плоттю, що розкладається.

Хоча Земля приблизно на 6 ℃ тепліша, ніж була під час останнього льодовикового періоду, який закінчився близько 20 000 років тому, у замерзлих районах Росії, Азії та Північної Америки фахівці виявили кілька стародавніх істот з непошкодженими тілами.

Наявність їжі в шлунках цих тварин вказує на те, що їхні тіла були швидко заморожені, запобігаючи розкладанню. Серед інших істот, знайдених замороженими в крижаній землі Сибіру, були і муміфікована заморожена кішка, дитинчата мамонтів, древній бізон і молоде лоша.

За відсутності льоду в природи є інші способи зберегти тканини тіла. Надзвичайно важливим фактором запобігання розкладанню є відділення від кисню.

Торфʼяні болота Європи мають неймовірне поєднанням нестачі кисню, низької температури і кислої води, яка працює, щоб "замаринувати" останки будь-якої тварини, котра знайшла свій кінець у бруді. Згодом на поверхні болота утворюються шари моху, що виділяють хімічні речовини і зупиняють зростання бактерій.

У цих торфовищах експерти знаходили не тільки збережені людські останки, а й величезні шматки їстівної воскоподібної речовини, зробленої з молочних продуктів або мʼяса. Це "болотне масло", можливо, було цінним харчовим продуктом, який люди бронзового століття намазували на хліб.

Вони зберігали це масло на болотах, щоб воно залишалося прохолодним і свіжим. Більше того, цей метод так добре спрацював, що цей древній продукт усе ще їстівний.

У 1950 році в болоті недалеко від датського міста Толлунда був виявлений чоловік у такому хорошому стані, що спочатку вважалося, що він недавно став жертвою вбивства, і люди навіть викликали поліцію для огляду місця події. Однак, у такому положенні тіло пролежало 2300 років, усе ще одягнене в одяг залізного віку. Чоловік дійсно був убитим, але самі злочинці вже давно мертві.

Істоти також можуть опинитися замкнутими в капсулі часу, якщо вони застрягнуть у ямі зі смолою. У деяких частинах світу джерела природного асфальту просочуються на землю у вигляді густої сирої нафти. Він накопичується і в кінцевому підсумку утворює якийсь басейн, поверхня якого при взаємодії з повітрям стає товщою і липкою. Доісторичні тварини потрапляли в пастку з густого слизу і боролися, щоб звільнитися з метушні, яка виникла в результаті і приваблювала хижаків, деякі назавжди ставали заручниками смоли.

Тисячі років по тому затверділу смолу почали добувати у вигляді асфальту, і на світ зʼявилися подібні скарби. Ла-Брея — всесвітньо відома смоляна яма в Лос-Анджелесі. Вона утримувала в пастці істот понад 50 000 років, причому дослідники досі знаходять нові тіла.

Розкопки на цьому місці проводяться з 1913 року, і до теперішнього часу було знайдено понад 3,5 мільйонів зразків. За цими останками ідентифікували понад 600 видів тварин і рослин, але більша частина відкриттів повʼязана з кістками великих тварин, більшість з яких були мʼясоїдними, такими як леви і жахливі вовки.