Гігант кембрійського періоду. У Канаді знайшли новий вид викопних тварин віком 500 млн років

Канадські палеонтологи виявили останки нового викопного виду в кембрійських породах віком 500 млн років років у місці, багатому на палеонтологічні скам'янілості, — сланці Берджесс, повідомляє phys.org

Новий вид, який вчені назвали Titanokorys gainesi, мав довжину тіла 50 см, і з огляду на цей факт він був гігантом у порівнянні з іншими тваринами, що жили в морях кембрійського періоду, більшість із яких були довжиною в кілька сантиметрів.

За словами Жана-Бернара Карона з Королівського музею Онтаріо, знайдена тварина — одна з найбільших тварин кембрійського періоду з коли-небудь виявлених.

Titanokorys належить до групи членистоногих, які називаються радіодонтами. Найвідомішим представником цієї групи є Anomalocaris, який, можливо, сам був у довжину до 41 метра. У Titanokorys були багатогранні очі, рот із безліччю зубів, пара кігтів для захоплення здобичі й пристосоване для плавання тіло. У цій групі в деяких видів були великі панцири на голові, а Titanokorys він був одним із найвідоміших для вчених.

Titanokorys відноситься до підгрупи радіодонтів, званих хурдіїдами, для яких характерна неймовірно довга голова, покрита панциром, який мав різні форми. У цих тварин була настільки велика голова порівняно з тілом, що їх можна назвати плаваючими головами, кажуть вчені.

Чому в радіодонтів у процесі еволюції з'явилося багато різних форм і розмірів панцирів на голові, поки невідомо. Але, на думку вчених, широка форма панцира у Titanokorys говорить про те, що цей вид адаптувався до життя ближче до морського дна.

Всі скам'янілості були виявлені в національному парку Кутеней. На цій території розташована частина сланцю Берджесс — це одне з найбагатших у світі місць палеонтологічних знахідок кембрійського періоду. Менше 10 років тому тут знайшли меншого за розмірами родича Titanokorys під назвою Cambroraster falcatus. На думку вчених, ці два види могли бути конкурентами, оскільки харчувалися однією і тією ж їжею на дні.

Сланець Берджесс, який також розташований і в Національному парку Йохо, внесений до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в 1980 році через свою цінність і зараз є частиною більшого об'єкта Всесвітньої спадщини канадських парків Скелястих гір.

Сланець Берджесс був виявлений палеонтологом Чарльзом Волкоттом 30 серпня 1909 року. Тут були виявлені скам'янілості великої кількості організмів, в тому числі і їхніх м'яких тканин. До 1924 року вчений зібрав понад 65 тисяч екземплярів тварин кембрійського періоду. Набагато пізніше вчені під час дослідження сланцю Берджесс виявили, що представлена тут фауна набагато більш різноманітна і незвичайна, ніж це показав Волкотт. Із середини 70-х років минулого століття витягувати скам'янілості можуть тільки вчені Королівського музею Онтаріо. У 2013 році тут було виявлено 50 видів тварин.