Археологи розкопали стародавні соляні кухні мая

Калакмуль, споруда, дерева, фото
Фото: дневник дарвина | Найперший приклад солі, що використовувалася як товар, зображений на фресках у місті мая Калакмул

За допомогою цієї знахідки дослідники змогли зрозуміти деталі організації соляної промисловості мая та як довго вони нею займалися

Мая видобували сіль переважно із солончаків у прибережних районах Юкатану. Вони варили соляний розчин у горщиках на багаттях і продавали його на ринках, пише Heritage Daily.

Найперший приклад солі, що використовувалася як товар, зображений на фресках у місті мая Калакмул, створених понад 2500 років тому.

Археолог Хізер Маккіллоп з Університету штату Луїзіана разом зі своєю командою розкопали соляні кухні, що розташовані в солеварні Пейнс-Крік в Ек-Вей-Налі, де мая варили соляні розчини в глиняних горщиках. Цим вони займалися в будинках, збудованих з жердин та соломи.

Раніше вчені припускали, що ділянку займали сезонно або ж робітники відвідували її щодня. Однак, усі ці здогади залишали прогалину в розумінні організації виробництва та розподілу солі.

Під час нового дослідження Маккіллоп і Корі Сіллс з Техаського університету в Тайлері з'ясували деталі організації соляної промисловості мая.

Попри те, що польові роботи довелося відкласти через пандемію, учені взялися за вивчення раніше експортованих матеріалів, включаючи сотні зразків деревини та солом'яних будівель, а також черепки глиняного посуду.

"Я вирішила відправити зразок деревин для радіовуглецевого датування з кожної будівлі в Ек-Вей-Налі, щоб дізнатися, чи всі вони належать до того самого періоду", — розповіла Маккіллоп.

Так, вона визначила послідовність будівництва будівель, яка тривала весь класичний період (250—900 роки н. е.) на піку розвитку мая і тривала доти, доки династичні лідери внутрішніх міст-держав не почали втрачати свою владу, внаслідок чого у 900 році н.е. міста були покинуті.

Стратегія археологів щодо використання радіовуглецевого датування кожної будівлі дозволила створити більш точну хронологію для Ек-Вей-Налу. Аналіз учених також показав, що солеварня Пейнс-Крік складалася з 3 частин — 10 соляних кухонь, як мінімум одного житла для робітників, а також відкритого майданчика, де солили та сушили рибу.

"За допомогою нашого дослідження ми змогли з'ясувати, що мая досить активно займалася домашнім виробництвом солі, яке було добре інтегровано в регіональну економіку. Завдяки цьому мая могли купувати різні немісцеві товари", — підсумували вчені.