Підготувалися заздалегідь. Ще 54 тис. років тому у вовків були генні мутації, щоб стати чихуахуа

Учені виявили мутацію в гені IGF1, вивчивши ДНК різних собак. Її виявили навіть не в самому гені IGF1, а скоріше в ДНК, яка регулює експресію цього гена, повідомляє ScienceAlert.

Учені виявили, що мутація була присутня в ДНК віком 54 000 років зі скам'янілостей сибірських вовків (Canis lupus campestris), а також у ДНК всіх видів псових, що нині живуть, включаючи шакалів і койотів.

"Таке відчуття, що природа зберігала цю інформацію десятки тисяч років, щоб вона знадобилася набагато пізніше", — каже генетик Елейн Острандер із Національних інститутів охорони здоров'я США. Цей спеціальний заклад об'єднує кілька десятків науково-дослідних установ.

Мутація перебуває в ділянці ДНК поруч із геном IGF1 і регулює його експресію, що, своєю чергою, впливає розмір тіла собаки. Є дві версії або алелі цієї ділянки ДНК: один алель викликає менший розмір тіла, а інший алель викликає більший розмір тіла.

Кожному собаці передається два алелі гена, по одному від кожного з батьків, а це означає, що в нього можуть бути або дві версії малого алеля, або одна версія від малого та великого алелів, або дві версії великого алеля.

Учені вивчили ДНК різних порід собак і виявили зв'язок між алелями та їхнім розміром. У маленьких собак були версії малого алеля, у середніх — версії і того, і іншого алеля, а у великих — тільки великого алеля.

Дослідники вирішили дізнатися, чи є мутації в генах стародавніх вовків, які несли б інформацію про невеликий розмір.

"У результаті дослідження ми виявили мутацію, і виявилося, що дві версії і малого, і великого алелів були присутні в ДНК вовків понад 54 тисячі років тому", — говорить Острандер.

Ця мутація, ймовірно, зіграла важливу роль в еволюції шакалів і койотів, які мають менший розмір, ніж вовки.

"Але малоймовірно, що маленькі собаки еволюціонували природним чином, щоб стати такими ж мініатюрними, без втручання людини", — каже Острандер.

Ген IGF1 — не єдиний ген, який впливає на розмір тіла собаки. Принаймні 20 відомих генів кодують розмір тіла, але цей конкретний ген має величезний уплив: він відповідає приблизно за 15% відмінностей у розмірах тіла між породами собак, каже Острандер.

Нагадуємо, що вчені довели здатність собак розрізняти мови. Під час експерименту собаки змогли розрізнити знайому їм мову, якою спілкуються господарі та їхнє оточення від абсолютно невідомої собаці людської мови.

Також Фокус писав про те, що собаки помічають, коли довкола них порушуються закони Ньютона. Собаки розуміють, як повинні поводитися предмети, і дивляться на них довше, якщо вони поводяться не так, як очікується.