Сторгувалися на $5 млн. Як Україна купувала криголам "Ноосфера" у Великобританії

криголам ноосфера, український криголам, криголам James Clark Ross, станція вернадського, євген дикий антарктика, український антарктичний центр
28 січня криголам "Ноосфера" вийшов у свою першу експедицію до берегів Антарктиди вже під українським прапором

Євген Дикий, директор Національного антарктичного центру, розповів Фокусу, як Україні вдалося вдвічі збити ціну на криголам і чому процес купівлі "Ноосфери" у Великобританії розтягнувся на три роки.

Related video

У серпні минулого року Україна придбала у Великобританії криголам James Clark Ross, який одержав у нас нову назву "Ноосфера". Власне науково-дослідне судно обійшлося українським платникам податків у $5 млн, хоча спочатку британці збиралися продавати криголам за $10-12 млн. Кілька разів угода взагалі могла зірватися, але в результаті українським ученим вдалося довести справу до кінця, і 28 січня цього року "Ноосфера вийшла у свою першу експедицію до берегів Антарктиди вже під українським прапором.

Український криголам: перші спроби

Історія із купівлею судна розпочалася влітку 2018 року. Євген Дикий, який очолив Національний антарктичний науковий центр України, поїхав у своєму новому статусі до Баварії на міжнародну зустріч ради директорів національних антарктичних програм.

"Це такий вузький клуб, куди входять близько 30 керівників із різних країн", — пояснює Дикий. Саме на цій зустрічі представник Великобританії повідомив, що добудовують новий криголам Sir David Attenborough, і після його введення в експлуатацію судно James Clark Ross мають намір продати.

Після повернення додому Євген Дикий звернувся до В'ячеслава Кириленка, який на той момент був профільним віцепрем'єр-міністром.

"Я сказав, що це унікальний шанс обзавестися власним судном. Щоправда, реакція була така: якщо нам його подарують, як колись станцію [полярну станцію "Академік Вернадський" Україна отримала в подарунок від Великобританії 1996 року. — Ред.], це буде шикарна історія, а ось купувати – це вже складніше”, – згадує керівник центру. Тоді ж Кириленко написав листа до українського посольства у Британії, щоб вони дізналися всі нюанси щодо криголаму. За кілька тижнів надійшла відповідь: британці дарувати судно не планують. Після цього питання зникло з порядку денного на якийсь час.

Важливо
Битва за Антарктиду. Чому вчені вважають, що на білому континенті може нагрянути Апокаліпсис

2019 року Великобританія підтвердила намір продати James Clark Ross.

"До того моменту в Україні змінилася влада, і я звернувся до керівництва Міносвіти [Антарктичний центр перебуває у їхньому розпорядженні], до профільного заступника міністра з питань науки Юрія Полюховича", — продовжує Дикий.

Завдяки наполегливості директора, питання з купівлею судна стало поступово просуватися. Наприкінці 2019 року навіть з'явилося розпорядження Кабінету Міністрів України щодо виділення коштів. Проте, бюджетний комітет Верховної Ради його не підтримав.

"Для народних депутатів було абсолютно незрозуміло, навіщо нам власний криголам", — згадує керівник центру.

Втім, тоді ж у британців виникли проблеми із введенням в експлуатацію нового судна, у зв'язку з чим вони відклали продаж старого криголаму, що зіграло Україні на руку.

Президентське доручення: "Нам потрібен власний криголам"

6 лютого 2021 року Антарктичний центр на державному рівні відзначав 25-річчя станції "Академік Вернадський". Серед заходів був і перший в українській історії сеанс прямого відеозв'язку президента України з полярниками. Володимир Зеленський кілька хвилин поговорив із членами 25-ї експедиції і вже наприкінці розмови запитав, чим держава може бути корисною станції, щоб робота вчених стала більш комфортною та ефективною.

"Наші не розгубилися, — сміється Євген Дикий. — Керівник експедиції Юрій Отруба так прямо і сказав: "Нам потрібен власний криголам". Після цього президент доручив уряду вивчити питання про придбання судна.

криголам ноосфера, український криголам, криголам James Clark Ross, станція вернадського, євген дикий антарктика, український антарктичний центр Fullscreen
Купівля у Великобританії дослідницького судна James Clark Ross коштувала $5 млн. Тепер це український криголам
Фото: Скриншот

Великобританія планувала продати криголам "Джеймс Кларк Росс" за $10-12 млн, але Україна купила криголам за $5 млн. Як пояснює директор Антарктичного центру, це політична ціна.

За його словами, величезну роль у переговорах відіграв Вадим Пристайко, посол України у Великій Британії.

"Коли він включився в переговори, Лондон переконався, що судно купують для наукових цілей, а не під якісь комерційні проєкти. Після цього вартість криголаму одразу змінилася. Британці зробили такий союзницький жест, за що ми їм дуже вдячні", — коментує Дикий.

Україна купила криголам 19 серпня, 5 жовтня судно вже стояло в одеському порту, а 28 січня вирушило у свій перший рейс до берегів Антарктиди під українським прапором.

Євген Дикий розповідає, що із введенням в експлуатацію "Аттенборо" у Великобританії звільнився ще один криголам, який придбали італійці.

"З моменту, як вони його купили, і до того часу, як він вирушив до Італії, минуло чотири місяці. А ми вже за півтора пригнали своє судно в Україну!" — каже директор центру і наводить ще один приклад. За два місяці до цієї покупки, у червні 2021 року, болгари теж придбали старе російське судно. І наразі наукова спільнота Болгарії просить у свого уряду 2 млн євро на ремонт купленого криголаму. У рейс вони вийдуть не раніше грудня 2022 року.

"Тож можете порівняти, наскільки оперативно ми спрацювали", — резюмує співрозмовник Фокуса.