НАСА розкрило зразок місячного ґрунту, взятий у 1972 році

НАСА розпочало важке завдання з відкриття одного з останніх існуючих зразків із місії "Аполлон-17", зібраного астронавтами майже 50 років тому. Протягом пів століття агентство зберігало деякі пробірки у вакуумному пакованні, щоб їх можна було вивчити через роки з використанням останніх технологічних проривів, і очікується багато нових і захоплюючих відкриттів, повідомляє ZME Science.

Місії "Аполлон" на Місяць доставили на Землю 2196 зразків ґрунту. НАСА відклало два запечатані у вакуумі зразки ґрунту, зібрані в 1972 році астронавтами Юджином Сернаном і Гаррісоном Шміттом у долині Таурус-Літтроу в Морі Безтурботності — місці посадки місії, щоб зберегти їх до кращих часів.

Майбутній початок їхнього аналізу також співпадає з програмою НАСА "Артеміда", яка сподівається відправити астронавтів на Місяць у 2025 році. Таким чином, офіційні особи вирішили, що зараз найкращий час для вивчення зразка з місії "Аполлон-17", щоб отримати будь-які додаткові висновки, до тих, що зробили дослідники пів століття тому.

Можливо, за рахунок використання кращих технологій людства вдасться дізнатися про щось нове, крім того, що дослідники з'ясували з попередніх аналізів.

"Наука й технології будуть розвиватися та дозволять ученим вивчати матеріал по-новому, щоб вирішувати нові питання в майбутньому", — сказала докторка Лорі Глейз, директорка відділу планетарних наук НАСА.

Для чого вивчають місячні зразки

На місячній поверхні існує лише тонкий шар газів, і немає повітря для дихання. Подібно крихітним гарматним ядрам, що безперешкодно летять по місячній поверхні, молекули газу ніколи не стикаються, оскільки на кубічний сантиметр їх припадає лише 100 штук. Для порівняння, атмосфера Землі на рівні моря містить близько 100 мільярдів мільярдів молекул газу на кубічний сантиметр.

Декілька хімічних елементів уже були виявлені на місячній поверхні різними засобами. Детектори, залишені астронавтами "Аполлона", ідентифікували аргон-40, гелій-4, кисень, метан, азот, оксид вуглецю та двоокис вуглецю. Крім того, наземні спектрометри встановили присутність натрію та калію на поверхні. У той же час Lunar Prospector Orbiter виявив радіоактивні ізотопи радону та полонію, а зовсім недавно, у 2012 році, Lunar Reconnaissance Orbiter виявив гелій.

Передбачається, що багато з цих газів виходять із надр Місяця, вивільняючись під час бомбардування небесними тілами, що пробивають її кору, вивільняючи гарячу лаву під нею, що тече, як озера, на її поверхні в дитинстві Місяця. Нещодавно дослідження показали, що ці зіткнення викликали відкладення льоду на місячних полюсах.

Їхня дія поєдналася із сонячними вітрами та місяцетрусами, залишивши після себе чужорідні гази та з'єднання.

Ось тут і стануть у нагоді зразки, що зберігаються в Космічному центрі НАСА імені Джонсона в Г'юстоні. Вони отримали назву "Програма аналізу зразків "Аполлона" нового покоління", і дослідники тільки почали їх розкривати, сподіваючись вивчити поверхню місячної за допомогою апертури та сучасних наукових інструментів.

Опинившись знову на Місяці, дослідники планують добувати інопланетну кригу, що міститься в його горах.

На початку лютого команда проєкту зняла зовнішню захисну трубку, встановивши відсутність місячного газу: це вказує на те, що зразок, який перебуває у внутрішній трубці, стабільний і не протікає. Потім, 23 лютого 2022 року, вчені розпочали тижневий процес, щоб проткнути основну трубу, збираючи газ усередині, не ушкоджуючи при цьому зразки.

Потім зразки місячного ґрунту будуть ретельно витягнуті та розподілені між різними науковими групами для аналізу навесні 2022 року.

Раніше Фокус повідомляв, що супутник Землі навряд чи впаде на Землю, як у фільмі "Падіння Місяця".

Учені знайшли на орбіті екзопланети гігантський природний супутник.