Секрет стародавнього павука. Учені розібралися, як скам'янілість комахи зберігалася 23 млн років
Секрет дивовижного зберігання стародавньої скам'янілості полягає в тому, що до цього процесу "приклали руку" інші організми.
Американським ученим вдалося дізнатися, як стародавній павук, який жив 23 млн років тому, добре зберігся в скам'янілості. Коли вони спрямували ультрафіолетове світло на скам'янілі рештки павука, то помітили, що його контури світяться. Тому вчені вирішили з'ясувати, що є причиною цього світіння і дійшли дивовижних висновків, повідомляє ScienceAlert.
Учені вивчали скам'янілості давніх павукоподібних, які знайшли у Франції. Адже багато десятиліть поспіль дослідники було неможливо зрозуміти, як скам'янілості комах і риб так добре збереглися.
Незвичайний хімічний склад скам'янілості
"Нам стало дуже цікаво, який хімічний склад у цієї скам'янілості. Ми провели додатковий аналіз, і з'ясувалося, що скам'янілість переважно складається з кремнію", — говорить Елісон Олкотт з Університету штату Канзас, США.
Також аналіз показав, що в скам'янілостях присутні вуглець і сірка. Що більш дивно, то вчені виявили в скам'янілості групу мікроорганізмів, які раніше були виявлені в цих скам'янілих рештках стародавніх істот із Франції.
Діатомові водорості
"Це були мікроводорості, якщо точніше, це одноклітинні діатомові водорості, які покривали рештки павука", — говорить Олкотт.
Відомо, що тверді тканини кам'яніють краще, ніж м'які. Можна сказати, що м'які тканини взагалі дуже рідко можна знайти в скам'янілості. Щоб таке сталося, потрібен набір сприятливих обставин. Учені вважають, що якби в цій скам'янілості павука не було мікроводоростей, то він навряд чи добре зберігся б.
До цього деякі вчені вже припускали, що діатомові водорості можуть захистити м'які тканини від розкладання під впливом кисню. Але нове відкриття припускає, що тут зіграло свою роль ще дещо.
Діатомові водорості мають своєрідний "панцир", який складається переважно з діоксиду кремнію. Речовина, що виділяє ці одноклітинні організми, може вступати в реакцію з хімічними речовинами м'яких тканин іншого організму. Унаслідок сірка, що виділяється водоростями, змішується з вуглецем з екзоскелета павука і це запобігає розкладу.
"Я вважаю, що хімія водоростей і хімія павука працюють разом і завдяки цьому павук так добре зберігся", — говорить Олкотт.
Учені ще перевіряють свою теорію, але вони з'ясували, що найкраще збережені скам'янілості павукоподібних віком понад 20 млн років містять також діатомові водорості.
"Мабуть, у павуків є потрібний органічний матеріал, який необхідний для такого хімічного процесу. Тепер потрібно дізнатися, чи грають важливу роль діатомові водорості в збереженні скам'янілих решток інших істот", — говорить Олкотт.