У Петрі виявили стародавні сувої, що розповідають про життя місцевих жителів
Завдяки знайденим документам учені можуть дізнатися цікаву інформацію, зокрема, про життя набатейської жінки на ім'я Абі-адан, яка жила в I столітті.
Петра — стародавнє місто, центр арабського царства в часи еллінізму та римські часи, руїни якого розташовані на південному заході Йорданії, пише Express.
Руїни колись великого мегаполісу й торгового центру тепер служать важливою археологічною та туристичною пам'яткою.
Однак якщо перенестись більш ніж на дві тисячі років тому, картина виявиться зовсім іншою: галасливий мегаполіс, який був серцем світу.
Історики й археологи вважають це місце важливим через його красиву архітектуру, висічену в скелі, й інноваційну систему управління водними ресурсами, остання з яких зробила регіон придатним для життя, враховуючи, що він оточений пустелею та пересіченою гористою місцевістю.
Жителі цього регіону були відомі як набатеї. Вони доклали чимало зусиль, щоб розвинути місто, внаслідок чого викликали заздрість у сусідніх імперій — Греції та Риму.
Багата історія Петри залучила до міста безліч археологів і дослідників. Першим на її руїни натрапив швейцарський учений Йоганн Людвіг Буркхардт у 1812 році. Проте набагато пізніше група археологів виявила таємничий набір документів.
"Завдяки сувоям ми можемо дізнатися важливу інформацію про життя набатейської жінки на ім'я Абі-адан, яка жила в I столітті та володіла садом фінікових дерев", — зазначили вчені.
На думку експертів, ця жінка була бізнес-леді, яка продавала фруктові дерева. Перші фруктові дерева вона продала людині на ім'я Челай, набатейському стратегу, який, по суті, був губернатором провінції.
Крім того, сувої показують, що Абі-адан не просто вміла читати й писати, вона мала багатство та була досить впливовою жінкою. Її володіння примикали до земель самого набатейського царя, тобто вони перебували в найкращому районі міста в бездоганному стані.
Серед інших не менш цікавих знахідок варто виділити відкриття в Ізраїлі, де знайшли найпершу статуетку богині Ашери, що датується 4540 роком до н.е. і має 30 см у висоту.