В Італії вперше розшифрували геном жителя давньоримських Помпей (фото)

У процесі свого нового дослідження вчені секвенували геном людини, яка загинула в 79 році н.е., коли Везувій звалив пекельний дощ на римське місто Помпеї, пише IFLS.

Скелет знайшли на початку XX століття в одному з будинків Помпей, відомому як "Будинок ремісника", разом з іншою людиною, яка, як з'ясувалося пізніше, була жінкою років 50.

Початковий огляд скелета чоловіка показав, що його зростання становило близько 1,64 м, а вік на момент смерті від 35 до 40 років. З черепів обох скелетів команда спробувала витягти та впорядкувати їх ДНК. На жаль, вони не змогли отримати багато генетичного матеріалу від останків жінки, однак із чоловіком їм пощастило більше.

Так вчені з'ясували, що його ДНК має багато спільних рис із сучасними людьми з центральної Італії та іншими людьми, які жили у цьому районі в епоху Римської імперії. Його зріст також відповідає зросту середньостатистичного римського чоловіка на той час.

Проте інші частини його генетичного складу містили сюрпризи.

"Деякі з його генетичних характеристик, Y-хромосома і мітохондріальна ДНК, дуже незвичайні як для часу, так і для місця. Ми вважаємо, що він є якоюсь генетичною різноманітністю залізної повіки, яка була втрачена через стирання культурних відмінностей Апеннінського півострова після Римської імперії", — розповіли вчені.

Результати, отримані в Помпеях, ясно показують, що багато чого належить дізнатися про генетичне розмаїття римського періоду, і навіть про популяції, що існували до нього, про доримські італійські популяції. Про них відомо дуже мало, і навіть їхні стосунки з римлянами та сучасними італійцями незрозумілі.

Робота з давнім генетичним матеріалом, як відомо, складна, оскільки він схильний до руйнування з часом, і раніше передбачалося, що сильний жар від виверження вулкана зробив ДНК неможливим для читання. Однак, завдяки передовим методам вилучення та секвенування стародавньої ДНК, фахівцям вдалося це зробити.

Поряд із людською ДНК, команда також виявила послідовності ДНК, які часто зустрічаються в мікобактеріях — групі бактерій, що викликають туберкульоз Mycobacterium tuberculosis. Під час уважного огляду хребта чоловіка дослідники виявили ознаки туберкульозного спондиліту (або хворобу Потта) — відоме ускладнення туберкульозу.

"Це захворювання було ендемічним за часів римської імперії, але воно рідко зустрічається в археологічних записах через те, що через нього рідко розвиваються зміни скелета", — пояснили експерти.

На момент смерті чоловік страждав від хвороби Потта і, швидше за все, відчував сильний біль у спині, що посилювався при потугах або кашлі, а також іноді супроводжувався запаленням сідничного нерва.

Нагадаємо, що раніше вчені зробили інше, не менш цікаве відкриття. Так, вони з'ясували, що древній народ майя використав дорогоцінне каміння для лікування карієсу та захворювань порожнини рота.