Вчені розповіли, які бесіди вели давні люди 200 тис. років тому

Кам'яний вік почався близько 3 мільйонів років тому і тривав приблизно до 40 000 років тому. Він отримав таку назву, тому що на той час давні люди виготовляли свої знаряддя праці з каменю, пише Inverse.

У перших прямоходячих людиноподібних мавп Кам'яного віку був маленький мозок, що відрізнявся від мозку шимпанзе, і вони не говорили.

Інші людиноподібні мавпи, які ходили прямо, з'явилися у Кам'яному віці пізніше. Їм дали такі імена, як Homo habilis (людина вміла) і Homo erectus (людина прямоходяча). Ці види мешкали в Африці від 1 до 2 мільйонів років тому. У них був більший мозок, ніж у перших прямоходячих мавп, але він все ж таки був менший за наш. Вони не були такими розумними, як ми, і не розмовляли, хоча і видавали звуки.

Приблизно 400 000 років тому водночас жили три види, що мали набагато більший мозок, ніж у ранніх прямоходячих мавп. Їх називали неандертальцями, денисівцями та ранньою формою виду Homo sapiens — нашими предками.

Неандертальці та денісівці жили за межами Африки — в Євразії. Про денисівців відомо небагато, але у неандертальців приблизно 100 000 років тому, крім кам'яних знарядь, були дерев'яні списи і кілька простих інструментів, зроблені з кісток тварин. Деякі вчені вважають, що завдяки своєму великому мозку та здатності виготовляти знаряддя праці не лише з каменю, неандертальці могли говорити. Але це лише припущення.

Приблизно 200 000 років тому примітивні Homo sapiens перетворилися на тих, кого ми зараз називаємо сучасними людьми. Ці сучасні люди, як ми сьогодні, могли говорити.

На ранніх етапах наші предки Homo sapiens виготовляли знаряддя праці лише з каміння. Проте згодом вони навчилися робити безліч різноманітних інструментів із каменів, дерева, кісток та шкіри. Вони мали одяг та взуття, вони будували притулки і разом полювали, добуваючи їжу. 40 000 років тому (а можливо і раніше) сучасні люди вже малювали малюнки на стінах печер.

Однак, що виділяло їх серед інших видів і мало більше переваг, то це те, що вони вміли говорити. Маючи цю здатність, вони навчали одне одного і поширили свої знання від батька до дитини тощо.

У Кам'яному віці було набагато менше мов, ніж сьогодні. Люди говорили реченнями з іменниками та дієсловами, хоча слова, які вони використовували, були дещо іншими, так само як, скажімо, японські слова відрізняються від англійських чи французьких.

Мови племен відрізнялися, через що людям було важко говорити з представниками іншого племені, так само, як коли ми їдемо у відпустку в іншу країну і нам іноді важко зрозуміти мову. У їхніх мовах було менше слів, ніж у нас сьогодні, оскільки подій та речей, які потребують найменування, у них теж було набагато менше.

Але, як і ми, сучасні люди 200 000 років тому вміли рахувати. У них були свої слова для "матері" та "батька", а також "сестри" та "брата". Вони використовували імена для тварин і рослин, будували плани, говорили "будь ласка" і "дякую", а також називали одне одного за іменами.

Ранні сучасні люди говорили приблизно про те, про що говоримо ми сьогодні: що поїсти, що приготувати, хто їхні друзі. Батьки говорили про своїх дітей, а діти грали одне з одним, постійно розмовляючи, як і сучасні діти. Вони також співали одне одному пісні.

Так, вони були людьми Кам'яного віку, але коли справа доходила до розмов, вони були сучасними.