Детектор Великого адронного колайдера у космосі: ЦЕРН запускає перший супутник на орбіту

13 липня Європейське космічне агентство здійснить запуск маленького супутника CELESTA на борту своєї ракети Vega-C із космодрому у Південній Америці. Цей супутник запустить детектор випромінювання, що вже працював на Великому адронному колайдері, щоб перевірити його роботу на низькій навколоземній орбіті, повідомляє Space.

Фізики із ЦЕРН створили свій перший маленький супутник під назвою CELESTA, який розширює роботу Великого адронного колайдера, переносячи цю діяльність у космос. Супутник вирушить до центру внутрішнього радіаційного поясу Землі. Це область земної магнітосфери, де утримуються високоенергійні заряджені частинки з космосу, що потрапили туди. Переважно це протони та електрони.

За допомогою датчика випромінювання, який знаходиться на борту супутника і вже пройшов випробування на Великому адронному колайдері (ВАК), апарат вивчатиме вплив космічного випромінювання на електроніку. Завдяки цьому запуску у ЦЕРН хочуть розширити свою роботу у сфері радіаційної та фундаментальної фізики у космічний простір.

За словами європейських учених, датчики випромінювання допоможуть супутникові CELESTA перевірити можливість використання цієї технології під час космічних місій, зокрема у супутниках, які є чутливими до випромінювання.

Ракета Vega-C — це легка чотириступінчаста ракета-носій, яка може одночасно нести на борту до 12 невеликих супутників. Це буде перший запуск оновленої ракети сімейства Vega, на борту якої буде окрім супутника CELESTA ще й італійський супутник LARES-2 та 5 інших менших наукових супутників. Що стосується супутника LARES-2, то у його завдання входить спроба підтвердити аспекти загальної теорії відносності Ейнштейна під час космічного польоту.

Як уже писав Фокус, нещодавно вчені на Великому адронному колайдері зробили ще одне важливе відкриття. Фізики змогли виявити новий спосіб об'єднання кварків — найважливіших для будови Всесвіту елементарних частинок.

Також фізики на Великому адронному колайдері встановили черговий рекорд. Як уже писав Фокус, тепер прискорювач часток може стикати протони на безпрецедентних рівнях енергії. Вченим вдалося досягти більше ніж 1,5 млрд зіткнень на секунду.

Нагадуємо про те, що деякі вчені вважають плани створення потужнішого прискорювача частинок марною тратою величезної суми грошей. Куди саме вчені пропонують направити ці кошти на здійснення нових відкриттів у фізиці, Фокус вже писав.