Археологічний прорив. Учені назвали можливу причину краху цивілізації майя

культура майя, піраміди, фото
Стародавнє місто Майяпан, за оцінками вчених, колись підтримувало населення 15 000 – 17 000 осіб

Відома завдяки своїй писемності, архітектурі й астрономічній системі, цивілізація майя завжди спантеличувала археологів причиною свого занепаду. Проте нове дослідження нарешті пролило світло на цю загадку.

Related video

У ході свого недавнього дослідження вчені на чолі з антропологом доктором Дугласом Кеннеттом із Каліфорнійського університету в Санта-Барбарі з'ясували можливу причину краху столиці майя Майяпан, пише Express.

Археологічні й історичні дослідження виявили зв'язок між глобальною зміною клімату, соціальною нестабільністю, насильницькими конфліктами та соціально-політичним колапсом майя.

Майяпан був політичною та культурною столицею доколумбової цивілізації майя, яка займала півострів Юкатан між 1110 та 1450 роками. Розташоване приблизно за 40 км на південний схід від сучасної столиці Юкатану — Меріди, стародавнє місто, за оцінками вчених, колись підтримувало населення 15 000 –17 000 осіб.

У ході дослідження команда вивчила історичні документи на наявність записів про насильство на Юкатані, а також досліджувала людські рештки, виявлені в Майяпані, на ознаки травм. Потім вона намагалася знайти зв'язок між цими ознаками конфлікту й індикаторами умов посухи.

Так експерти виявили, що тривала посуха загострила напруженість між групами, які суперничали, що зрештою привело місто до занепаду.

Із розпадом Майяпана жителі міста мігрували в інші, дрібніші й успішніші міста на околицях. Саме ця можливість пристосування забезпечила стійкість у регіональному масштабі, що дозволило цивілізації майя проіснувати ще як мінімум 150 років.

"Як ми бачимо, тут немає жодних збігів обставин. Насправді саме посуха спровокувала громадянський конфлікт, який породив насильство, яке, зі свого боку, призвело до соціальної та економічної нестабільності, яка прискорила крах Майяпана", — підсумували вчені.

Це дослідження наголошує на важливості розуміння складних взаємозв'язків між природними та соціальними системами, особливо в оцінці ролі зміни клімату в загостренні внутрішньої політичної напруженості, де посуха призводить до відсутності продовольчої безпеки.

Нагадаємо, що в червні цього року в Мексиці виявили величезну голову бога кукурудзи майя. Вік знахідки становить понад 1300 років. Стародавня цивілізація поміщала її у водойму, виконуючи якийсь ритуал, який символізував вхід бога в підземний світ.