Учені виявили існування "валлійської Атлантиди" (фото)

У процесі свого нещодавнього дослідження експерти знайшли на середньовічній карті два втрачені острови в затоці Кардіган. І як стверджують, розгадали таємницю "валлійської Атлантиди", пише Express.

Острови були виявлені географом Саймоном Гаслеттом з Університету Свонсі та його колегою Девідом Віллісом з Оксфордського університету. Професор Вілліс, який спеціалізується на кельтських мовах, звернув увагу на валлійську літературну традицію пейзажу під назвою Cante'r Gwaelod, який зображується в тому місці, де сьогодні знаходиться затока Кардіган, загублена в морі.

Коли двоє вчених звірилися з найстарішою картою Великї Британії — картою Гофа, що належить до періоду пізнього Середньовіччя, вони з'ясували, що на ній відмічені два острови в тому самому місці, які не існують у наші дні.

На карті Гофа, що зберігається в колекції Бодліанської бібліотеки Оксфорда, чітко зображені два острови біля узбережжя затоки Кардіган — один між Абериствітом та Абердові, а другий лежить між першим островом і Бармутом на півночі.

Точно не зрозуміло, коли і ким була створена Карта Гофа. Антиквар Томас Мартін, який володів картою до смерті в 1771 році, вважав, що вона датується правлінням Едуарда III, тобто між 1327–1377 роками.

Дослідження вчених дозволили припустити дати між 1355 роком, коли було зведено міський мур Ковентрі, і 1366 роком, коли місто, позначене на карті як Шеппі, було перейменоване на Квінборо.

Інші аналізи стилю карти та рукописних елементів показали, що вона могла бути створена ще на початку XV століття або, можливо, у 1370-х роках, але в наступні десятиліття була значно перероблена. Незважаючи на це, два загублені острови в затоці Кардіган, показані на карті Гофа, не були в центрі уваги попередніх досліджень.

Ґрунтуючись на геології району, дослідники вважають, що острови є залишками низовинного ландшафту, під яким лежать м'які льодовикові відкладення. Вони утворилися під час останнього льодовикового періоду, що закінчився приблизно 11 700 років тому. Цей м'який ландшафт, що легко піддається ерозії, був порізаний річками й усічений морем, поки не залишилися тільки два острови.

"У нас є всі підстави вважати, що берегова лінія затоки Кардіган колись проходила набагато далі у бік моря, а місце гирла річки Істіт, вказане римським картографом Птолемеєм, знаходилося приблизно за 12 км від його нинішнього розташування", — наголосили фахівці.

Як пояснили дослідники, у міру того, як дрібніші відкладення руйнувалися, залишалися більші компоненти з гравію і валунів. Відповідно, не дивно, що розташування островів на карті збігається з підводними скупченнями гравію та валунів, відомими як серни.

Карта Гофа надзвичайно точна з огляду на інструменти зйомки, які тоді були. Острови чітко позначені та можуть підтверджувати сучасні повідомлення про втрачену землю, згадану в Чорній книзі з Кармартена.

Нагадаємо, що раніше археологи знайшли у Британії знайшли "чарівні" гірські кристали. Як зазначають експерти, це рідкісне каміння було принесено в ці поховання з джерела, віддаленого більш ніж на 130 км.