Сільськогосподарський календар. Як ацтеки планували посівну і до чого тут гори
Нове дослідження показало, що стародавні цивілізації в центральній Мексиці, можливо, колись використовували специфічні особливості ландшафту, щоб визначити ключові моменти пір року, дозволяючи планувати посів сільськогосподарських культур.
Дослідження під керівництвом еколога з Каліфорнійського університету в Ріверсайді Ексекіеля Езкурри підтверджує припущення про те, що нерівні вершини гори Тлалок слугували способом моніторингу сільськогосподарського календаря, повідомляють Science Alert.
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Навесні в долині Мехіко жарко і сухо, а влітку та на початку осені настає сезон мусонів. Річний цикл вологості та посушливості означає, що культури потрібно висаджувати в певний час, інакше може зірватися весь урожай.
"Занадто рання посадка за сигналом першого випадкового раннього дощу може мати катастрофічні наслідки, якщо справжній сезон дощів не триватиме, — пояснюють Езкурра та його колеги-дослідники. — А якщо чекати з посівом до явного початку сезону дощів, то це може призвести до надто короткого вегетаційного періоду кукурудзяного поля, а також поставити врожай під конкуренцію з боку бур’янів, які вже проросли".
Зі схожими проблемами стикалися різні цивілізації й, щоб визначити пори року, вони використовували "маркери" на горизонті, завдяки яким бачили, як саме Сонце рухається по небу. Наприклад, найстаріша сонячна обсерваторія у світі складається з лінії з 13 кам’яних веж, які побудовала невідома цивілізація в Перу понад 2300 років тому.
Коли Сонце сходить або заходить у просторі між кожною вежею, це означає, що минув певний проміжок часу. Величезний "годинник" настільки точний, що може передбачити точну пору року за два-три дні.
Езкурра та його команда припускають, що таку конструкцію використали в басейні Мексики. Проте в цьому випадку, ацтеки нічого не будували, а просто обрали з об’єктів природного ландшафту.
"Щоб налаштувати свій календар, мексиканцям потрібно було знати положення Сонця в певні дати сонячного року, і цього можна було досягти, лише позначивши схід (або захід) сонця відносно географічного орієнтира", — стверджують дослідники.
Орієнтація деяких будівель у долині, як-от священний Темпло Майор у Мехіко, розроблена спеціально для того, щоб можна було спостерігати за Сонцем із фіксованої точки, коли воно перетинає горизонт. Інші вершини, як-от гора Тепеяк, могли бути альтернативними оглядовими майданчиками.
Стоячи на вершині Темпло Майор у день зимового сонцестояння, спостерігач міг би побачити, як сонце сходить прямо за вершиною гори Теуікоконе. У день літнього сонцестояння з цієї точки вони побачили б сонце, що сходить прямо за сучасною археологічною ділянкою Тепетлаоксток, яка знаходиться на висоті 2300 метрів над рівнем моря в підніжжі гірського ланцюга під назвою Сьєрра-де-Патлачіке.
Рівнодення, ймовірно, також спостерігали з вершини Темпло Майор. Березневе та вересневе рівнодення, наприклад, відзначаються тим, що Сонце сходить позаду вершини гори Тлалок.
Езкурра та його команда підрахували, що сонце сходить прямо за цією горою лише один день навесні й один день восени, що робить цей спосіб дуже точним.
У сукупності дослідження — разом з ілюстраціями та текстами, знайденими в стародавніх мексиканських кодексах — означає, що гора Тлалок служила основним інструментом для позначення важливих пір року та для коригування календаря. За такого підходу Сонце сходило б прямо за горою Тлалок кожні 365 днів, і кожні чотири роки потрібно було б враховувати додатковий день, щоб календар був правильним.
Також дослідники зробили припущення щодо початку сонячного року у календарі ацтеків, спираючись на важливість гори Тлалок.
Залишки дороги, що веде вгору по схилу гори, можуть містити відповідь. Суть полягає, що вона побудована під невеликим кутом, виходячи з прямокутної стіни, як можна побачити на зображенні нижче.
Дослідники вважають, що дорога може бути навмисно неправильно вирівняна, щоб Сонце сідало прямо між стінами, що межують з дорогою, як видно, дивлячись на схил.
День, коли Сонце обрамлено у такий прекрасний спосіб, припадає на 23 або 24 лютого, на початок мексиканського сонячного року.
"Ці результати підтверджують, що навіть без астрономічних інструментів, якими користувалися європейці під час свого прибуття, люди в Мексиканському басейні могли б підтримувати надзвичайно точний календар, який дозволив би коригувати високосний рік, просто використовуючи систематичні спостереження за сходом сонця", — підсумовують дослідники.
Раніше Фокус писав про топ 10 археологічних відкриттів 2022 року, серед яких й артефакти, виявлені біля Темпло Майор.
Також ми розповідали, чому археологам у Мексиці довелося закопати назад знайдений тунель.