Вчені розповіли, чому деякі планети Сонячної системи мають кільця

Сатурн довгий час вважався єдиною планетою у Сонячній системі з кільцями, які виявив майже 400 років тому Галілео Галілей. З того часу астрономи використовували найкращі телескопи, щоб знайти обручки навколо всіх планет-гігантів — Юпітера, Сатурна, Нептуна та Урану. Ці планети, на відміну від інших у нашій Сонячній системі, складаються переважно з газу, а тому називаються газовими гігантами. Хоча вчені не зовсім впевнені в тому, яка природа цих кілець і як вони з'явилися, щодо цього існує кілька теорій, пише SciTechDaily.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал . Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

За словами Руді Кунана з Південноафриканської астрономічної обсерваторії, всі чотири планети оточені кільцями тому, що вони складаються з частинок, які обертаються навколо цих планет. Ці частинки можуть складатися з каміння, льоду та пилу. Розмір і форма кілець можуть змінюватись в залежності від розміру та складу частинок, а також гравітаційного тяжіння планети. Сатурн має найяскравіше виражену систему кілець порівняно з іншими гігантами.

Згідно однієї з теорій, кільця навколо цих планет утворилися в той же час, що й самі планети. Деякі частинки газу та пилу, з яких складаються планети, були надто далеко від ядра планети і не змогли стати частиною планетного тіла під дією гравітації. Таким чином вони залишилися на навколопланетній орбіті та сформували кільцеву систему.

Ще одна теорія свідчить, що кільця у планет утворилися, коли два супутники планети, які з'явилися разом з нею, одночасно якимось чином зійшли зі своїх орбіт і зіткнулися один з одним. З речовини, що залишилася, не утворився новий супутник, а з неї утворилися кільця.

"Остаточної відповіді на питання, як з'явилися ці кільця поки що немає. Що ми знаємо, так це те, що кільця навколо різних планет трохи відрізняються один від одного, але всі вони мають деякі спільні характеристики", — говорить Кунан.

Найголовніше, що всі кільця мають набагато більшу ширину, ніж товщину. Наприклад, у Сатурна кільця йдуть від планети на відстань 282 000 км, при цьому їх товщина складає всього 200 м.

"Ще однією загальною характеристикою всіх кільцевих систем є те, що всі вони складаються з дрібних частинок льоду і каміння. Найменші з цих частинок за розміром не більше порошинки, а найбільші мають діаметр 20 метрів", — говорить Кунан.

За словами вчених, усі кільця навколо планет мають проміжки між собою, які досягають завширшки кілька кілометрів. Вчені вважають, що речовину із цих регіонів притягли до себе супутники планет-гігантів.

Найбільша різниця між кільцями Сатурна та кільцями інших планет Сонячної системи полягає в тому, що частинки, з яких складаються кільця Сатурна, дуже добре відбивають сонячне світло. Тому вони здаються дуже яскравими і їх найлегше побачити. Також величезна кількість частинок, що потрапили в кільця Сатурна, робить їх набагато товщою та ширшою.

Фокус вже писав про те, що вчені з'ясували, чому Юпітер не має таких же кілець, як Сатурн.

Також Фокус писав про всіх відомих на сьогодні супутників Нептуна і чим вони відомі.

Як уже писав Фокус, космічний апарат NASA відвідає вулканічний світ Сонячної системи. Це супутник Юпітера – Іо.