Знаменита казка "Красуня і Чудовисько" заснована на реальних подіях: як це було

Багатьом знайома історія про Красуню та Чудовисько, яка стала відома усьому світу завдяки численним екранізаціям, з яких найвідоміші роботи компанії "Disney". Наприклад, це стосується мультфільму 1991 року та фільму 2017 року. Але виявляється ця казка ґрунтується на реальних подіях. І якщо казка мала щасливий кінець, то насправді це була трагічна історія, пише Ancient Origins.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Вперше казка "Красуня і Чудовисько" (в оригіналі вона називається La Belle et la Bête) опублікована у Франції в 1740 році. Багато вчених вважають, що ця казкова історія заснована на реальному житті людини на ім'я Петрус Гонсалвус (на іспанський манер його називали Педро Гонсалес). Якщо точніше, то на історії його життя і одруження з красивою молодою жінкою, на ім'я Катрін.

Цей "дикун", як його називали, народився на острові Тенеріфе в 1537, а вже через 10 років його "подарували" королю Франції Генріху II для розважання двору разом з людьми-карликами і блазнями. Гонсалвус вважався небаченою дивиною через своє рідкісне захворювання, яке в 16 столітті ще не було відоме. Зараз ця дуже рідкісна хвороба відома вченим і називається гіпертрихоз або "синдром перевертня". Внаслідок цієї хвороби обличчя людини, а також її тіло покривається зайвим рясним волосяним покривом. Тобто волосся росте там у великій кількості, де його не повинно бути.

Хоча Гонсалвус і вважався "дикуном" і "звіром", король Генріх II оцінив його досить високий рівень інтелекту і дав раніше безіменній людині ім'я. Пізніше Гонсалвусу вдалося здобути хорошу освіту, він вивчив 3 мови та освоїв тонкощі придворного етикету.

До цього вчені дуже мало знають про життя Гонсалвуса, хоча вважається, що він помер у 1618 році. У той же час іспанські вчені виявили архівні документи, які доводили, що Гонсалвус зміг добре інтегруватись у придворне життя.

Згідно з історичними документами, у віці 20 років Гонсалвус став підносити страви для королівського столу. Пізніше він почав вивчати право і вже в 1582 навіть викладав цей предмет в Університеті Сорбонна в Парижі.

Також іспанські вчені знайшли документи, в яких сказано, що після смерті короля Генріха II його дружина Катерина Медічі вирішила провести експеримент, щоб з'ясувати, які діти можуть народитися у Гонсалвуса. У 1570 році Петрус Гонсалвус одружився з красивою дочкою французького купця, на ім'я Катрін Раффелін. За час їхнього довгого шлюбу у пари народилося семеро дітей і четверо з них також хворіли на гіпертрихоз.

На відміну від казки, основою для якої стала ця реальна історія, життя Гонсалвуса та його родини не було щасливим. І його самого та його родину відправили закордон, щоб інші монархи Європи могли побачити це "диво". Відомо, що "волохатих" дітей Гонсалвуса навіть "дарували" дворянами і ті поводилися з ними, як із придворними домашніми тваринами.

Точна дата смерті Гонсалвуса невідома, хоча деякі вчені вважають, що він помер 1618 року в Італії. Дату смерті встановити складно через те, що не існує запису про смерть цієї людини, або вона не збереглася. Але вчені схиляються до першого варіанту, адже найімовірніше Гонсалвуса не вважали повноцінною людиною, а отже, його не можна було поховати за християнськими звичаями. Тому церковних записів немає.

Як уже писав Фокус, у шедеврі Рембранта "Нічна варта" вчені виявили щось незвичайне і вкрай рідкісне.