Вірила, що проковтнула скляне піаніно. Королівський психічний розлад, який проявляється й нині

Кожен, хто вірив у "божественне" покликання королів правити над усіма іншими людьми, мав доволі незвичні уявлення про те, як влаштований світ. Правителів раніше превозносили часто до рівня самого бога, а тому й не дивно, що існували різноманітні історії і вірування про їхню "божественність" та особливість. Одне з них просто приголомшує. Від Середньовіччя до раннього Нового часу в Європі деякі члени монархії жили з дивним переконанням, стверджуючи, що вони — або принаймні деякі частини їхніх тіл — зроблені зі скла, пише Grunge.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

До 1830 року це рідкісне психіатричне захворювання, яке називається "the glass delusion" ("скляне марення") було досить поширеним серед різних членів монархії по всій Європі, починаючи з короля Франції Карла VI Божевільного, який правив наприкінці 14-го — на початку 15-го століття, і тривало протягом сотень років. Цей розлад з'явився також в оповіданнях драматурга Мігеля де Сервантеса на початку 17 століття, а саме в "The Glass Graduate" ("Скляний випускник").

І хоча в перші кілька десятиліть 19 століття захворювання наче призупинило уражати членів королівських родин, воно почало проявлятися у звичайних людей. Фахівці досі не можуть знайти пояснення, що саме його спричиняє.

Баварська принцеса вірила, що проковтнула скляне піаніно

Однією з перших королівських осіб, які страждали на "скляне марення", була принцеса Александра Амалія Баварська. Вона не вірила, що її тіло зроблене зі скла, натомість дівчина стверджувала, що в дитинстві проковтнула піаніно. Однак це не всі психічні розклади, що турбували принцесу.

Александра дотримувалася надмірної чистоти, носила лише білий одяг і хворобливо боялася доторків. Згодом вона почала боятися, що її тіло розіб'ється, адже в дитинстві дівчина нібито проковтнула музичний інструмент, зроблений зі скла. Навіть трирічне перебування у психіатричній клініці Ілленау, відкритій великим герцогом Баденським Леопольдом, нічого не змінило.

Щодо короля Карла, то він ймовірно, страждав не тільки на "скляне марення". Деякі історики та дослідники стверджують про наявність у нього шизофренії. А поширена думка про надзвичайність та особливість королівських персон, що існувала в ті часи, могла тільки погіршити ситуацію.

Про французького короля відомо, що в липні 1392 року в нього стався перший напад безумства, під час якого він вбив мечем свого пажа, одного із супроводжуючих, поранив ще 3-х лицарів та кинувся на свого рідного брата, якому пощастило втекти. Лише через годину монарха роззброїли та знерухомили.

Пізніше такі напади тільки частішали, а за своє життя він пережив від 44 до 52 таких нападів безумства. Однак причини цього досі покриті туманом.

Хай там як, а "скляне марення" досить сильно поширилося у 17-му столітті, що навіть увійшло до "Анатомії меланхолії" — медичного компендіуму Роберта Бертона. Відомий французький філософ Рене Декарт також писав про цей стан.

"Скляне марення" в сучасному світі

Досить цікаво, що навіть до появи скла існували деякі випадки цього ж психічного відхилення. Деякі люди вважали, що вони виготовлені з кераміки або глиняного посуду.

Через це певна частина фахівців висуває теорії, що захворювання пов'язане певною мірою зі страхом перед новини технологіями та побоюваннями щодо їхнього розвитку.

У 2015 році голландський психіатр зіткнувся з випадком "скляного марення" в пацієнта. Різноманітні, але нечисленні випадки цього розладу також були зафіксували протягом 20-го століття, хоча і не у членів королівських родин. У 1880-х роках у психіатричній лікарні в Единбурзі, Шотландія, реєстрували схожі симптоми 300 пацієнток. Скарги однієї з них відповідали "скляному маренню".

Завдяки тому, що з'явилася можливість детальніше вивчити психічний розлад сьогодні, голландський психіатр Енді Ламейн розповів про свого пацієнта. За його словами, він показував на скло у вікні і стверджував, що, як і це скло, він був одночасно "і там, і не там".

Інші сучасні фахівці порівнюють це "скляне марення" із побоюваннями про цифрові технології, які буквально вдираються в наш розум і тіло як мікрочипи. Вони мають схожі набори переконань, що значною мірою ґрунтуються на тривозі.

І хоча принцеса Александра стала письменницею і займалася благодійними справами, вона так і не вийшла заміж, а про її одужання нічого достеменно невідомо. Можливо, цей розклад так і не "покинув" її до самої смерті.

Раніше Фокус розповідав про медицину 1900-х років, яка була доволі сумнівною. Зокрема, один "Сироп від кашлю на одну ніч" того часу значно налякав інтернет дикими інгредієнтами.

А також ми писали, як 5 волосин Бетховена показали, що його хворобу печінки спричинив не лише алкоголізм. Виявляється, композитор переніс інфекцію, яка могла надалі зробити його печінку уразливішою.